Lesson 8: Фінансова підтримка помісної церкви

► Чому помісна община повинна забезпечувати церкву? До того, як ви розглянете список, наведений нижче, назвіть кілька власних варіантів відповіді.

1. Ісус показав, що служіння в певному місці має починатися правильно. Він послав учнів без грошей, щоб їхнє служіння привернуло групу зацікавлених в Євангелії людей, які б хотіли допомагати.

2. Бог дав вказівки новозавітній церкві. Вони повинні були збирати фінансову підтримку для першої церкви в Єрусалимі (1 до Коринтян 16:1-3; 2 до Коринтян 8:1-7, 9:1-6), піклуватися про вдів та інших людей, які потребували допомоги общини (1 Тимофію 5:16; Якова 1:27, 2:15-16), а також підтримувати людей, котрі були повністю задіяні в служінні (До Галатів 6:6).

3. Бог оснащує кожну церкву, щоб вона була тілом Христовим на своєму місці (1 до Коринтян 12:27). Це означає, що зріла церква може ухвалювати рішення і розвивати бачення для свого служіння. Цього не станеться, якщо церква буде залежати фінансово і потребуватиме вказівок від зовнішніх лідерів; помісна церковна підтримка необхідна для церковної зрілості.

4. Бог фінансово благословляє людей, що дають десятину; фінанси людей, які не відкладають десятину, прокляті (Малахії 3 8-10).

5. Залежність від зовнішнього фінансування робить помісну церкву вразливою. Національна та міжнародна економіка не стабільні. Якщо закордонні спонсори перестануть давати гроші, церква, що залежить від них, постраждає.

6. Пасторів повинні підтримувати люди, яким вони служать (До Галатів 6:6). Помісна община знає, вірний пастор чи ні: наскільки він присвячений своєму служінню і скільки часу і сил вкладає. Пастор не повинен отримувати довгострокове забезпечення від людей, які знаходяться поза церквою.

► Які проблеми можуть виникнути, якщо церква залежить від закордонного фінансування?

Міжнародна місія чи деномінація повинні слідувати певним принципам допомоги церквам. Організаціям слід бути обережними і допомагати так, щоб зробити церкви сильнішими, а не залежнішими. Ось приклади правил, які можуть бути у деномінації.

1. Говорити про десятину як про основу християнського фінансування. Якщо громада не дає десятину, Бог не благословить фінанси церкви. Якщо члени церкви не роблять зараз того, що можуть, у них вже неправильне розуміння щодо фінансування служінь. Допомога ззовні може ускладнити ситуацію замість того, щоб допомогти.

2. Не давайте кошти просто так; створюйте проекти, які принесуть постійний дохід. Організація повинна витрачати гроші на проекти, які допоможуть церкві ставати сильнішою фінансово, а не залежати від закордонних вливань. Якщо церковна асоціація виплачує щомісячні заробітні плати, то вона повинна думати про те, як допомогти церкві стати на шлях самозабезпечення.

3. Не починайте служінь, які не зможуть фінансуватися помісною церквою. Організації не повинні починати проекти, які будуть залежати від зовнішнього фінансування увесь час свого існування. Мета — організувати служіння або підприємства, які будуть належати помісній громаді і фінансуватися нею. Наприклад, школа може бути служінням помісної церкви.

Будь-які служіння, які не зможуть фінансуватися помісною громадою, повинні бути короткостроковими, які досягають мети швидко, не створюючи залежності (наприклад, конференції та семінари).

4. Посилювати лідерство помісної церкви, а не ігнорувати його. Коли лідери ззовні або лідери вищого рангу надають допомогу, оминаючи місцевих служителів, то це створює враження неефективності служителів. Замість того, щоб давати фінанси безпосередньо людям в церкві, організація повинна навчити церковних лідерів задовольняти потреби громади.

► Які приклади неправильної допомоги місії ви знаєте? З якими прикладами правильної допомоги ви стикалися?

Церква не повинна відволікатися від своїх пріоритетів, створюючи «індустрію допомоги». Є люди і організації, які бажають допомогти, але у них немає прямих контактів з нужденними, тому створюються «організації допомоги». Це структури, які збирають ресурси від спонсорів та розподіляють їх. Іноді адміністрація таких організацій отримує зарплати із зібраних нею коштів. При такому стані речей трапляються випадки нечесності, а тоді і спонсори, і ті, кому надається підтримка, обмануті. Навіть якщо допомога потрапляє за призначенням, одна з проблем полягає в тому, що такі організації намагаються догодити спонсорам замість того, щоб спробувати зрозуміти реальні потреби людей.

Благодійні організації зазвичай обходять стороною помісні церкви, однак благодійність справляє кращий ефект, якщо розподіляється церквою — через лідерів, які знають обставини людей, і способом, який посилює важливість церкви.

Якщо організація задовольняє базові потреби бідних (такі, як їжа), не сприяючи зміні життєвої ситуації кожного, це викликає у них залежність. Володіючи достатніми ресурсами, вони можуть створити цілі громади залежних людей. Якщо вони будуть робити це досить довго, то виростять нові покоління споживачів.

Місія не повинна ставати частиною індустрії допомоги і забувати про свої пріоритети. Якщо чинити так, то, в результаті, це принесе шкоду і церкві, і нужденним людям.

► Які приклади індустрії допомоги ви бачили і якими були результати їх діяльності?

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати Повторення Закону 18:1-5 всьому класу. Що цей уривок говорить нам про фінансову підтримку служіння?

Фінансове забезпечення служителів, які віддають весь свій час церкві, було планом Бога з того часу, як Він впровадив форму поклоніння в Старому Заповіті. Левити не отримували свого наділу, бо не повинні були займатися обробкою землі. Однак, коли Ізраїль ухилявся від вірності в поклонінні, фінансування священиків теж скорочувалося. Ознакою невірності Ізраїля було те, що служителям доводилося залишати храм і шукати собі роботу, щоб вижити (Неемії 13:10).

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати 1 до Коринтян 9:1-14 всьому класу. Що в цьому уривку мовиться щодо фінансової підтримки служіння?

Основну думку Павло висловив у вірші 14. Він сказав, що це Божий план, щоб проповідники Євангелія були фінансовані за допомогою свого служіння. У вірші 13 апостол підкреслив, що це схоже на систему Старого Заповіту.

У цьому уривку Павло використав кілька ілюстрацій: фермер забезпечується врожаєм, який він вирощує; пастух харчується молоком від стада; солдат не служить на своєму забезпеченні.

Апостол зазначає, що пастор всю свою увагу повинен зосередити на служінні. Найкращий спосіб для нього — залишити інші місця роботи (вірш 6); також апостол акцентує увагу на тому, що служіння має також забезпечувати дружину пастора і дітей (вірш 5).

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати 1 Тимофію 5:17-18 всьому класу. Що в цьому місці Писання говориться про фінансову підтримку служіння?

Апостол наголошує на тому, що старші пресвітери гідні особливої уваги; з вірша 18 ми дізнаємося, що фінансове забезпечення пасторів — це честь.

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати До Галатів 6:6 всьому класу.

Людина, яка отримує користь від служіння, повинна допомагати його фінансувати.

[1]З першого століття і до цього дня більшість церков починалися з малих груп, які збиралися по домівках. Перші 200 років церковних будівель не існувало, але, незважаючи на це, християнство стрімко поширювалося. У деяких містах тисячі людей перебували в церковному спілкуванні, але вони зустрічалися в малих домашніх групах.

В той час як Павло подорожував і благовістив, його першочерговим завданням було насадження церков в кожному конкретному місці. Його метод включав в себе призначення пасторів (Дії Апостолів 14:23; До Тита 1:5). Лідером громади ставала людина, що там вже жила і була її частиною.

Пастор зазвичай починає своє служіння у відсутності фінансової підтримки. Він допомагає місіонерам або починає проповідувати Євангеліє, якщо їх немає, тому що у нього є бажання допомогти. Він проявляє духовні дари та здібності в служінні і робить це не за плату, а керуючись духовним пориванням.

У міру того, як формується група віруючих, обов'язки пастора зростають, і їх виконання вимагає все більше часу. Група повинна усвідомити, що їм потрібно фінансово підтримувати пастора, щоб він міг присвячувати свій час служінню. Підтримка може бути спочатку не повною, але поступово збільшуватися.

► Що б ви сказали людині, яка виявляє бажання бути пастором, але відразу очікує фінансової підтримки?

Павло пояснив, що Божий план полягає в тому, щоб пастори були фінансово забезпечені, проте в своєму служінні він іноді робив винятки. Подекуди він працював, щоб забезпечувати себе (1 до Солунян 2:9; 2 до Солунян 3:8).

Коли нова церква перебуває на самому початку свого шляху, вона може бути не здатною повністю забезпечувати свого пастора. Місіонер, вирушаючи до нової місцевості для проповіді Євангелія, можливо, не буде в повній мірі забезпечений, тому проповідником повинна бути людина, яка бажає слідувати Божому поклику проповідувати. Вона буде робити це навіть у тому випадку, якщо їй не будуть платити, тому що служіння виходить із серця.

Якщо пастор не хоче працювати, щоб забезпечувати себе і проповідувати без фінансової підтримки, у нього немає належної Божої любові. Деякі люди зроблять заради отримання грошей те, що не зроблять задля Бога. Якщо пастор думає, що він занадто велика персона, щоб працювати, він повинен згадати приклад Павла. Не було більш великого місіонера, ніж він, і апостол був готовий робити все необхідне, щоб звершити своє служіння.

Павло сказав, що він проповідував Євангеліє, тому що Бог покликав його. Він ніс Добру звістку, тому що інакше не догодив би Господу. У проповідника є особливий обов'язок, і він буде засуджений Богом, якщо не послухається (1 до Коринтян 9:16-17).

► Якою має бути мотивація пастора, щоб він ніс своє служіння?

В помісній церкві важливо налагодити фінансову підзвітність. Апостол Павло був для нас у цьому прикладом. Коли він збирав гроші в одній общині, щоб передати інший, у нього були свідки, які могли підтвердити, що нічого не робилося таємно (2 до Коринтян 8:20-21).

Багато людей не довіряють тим, хто управляє грошима, припускаючи, що ті, у кого є доступ до фінансів, крадуть. Вони впевнені також, що багато пасторів служать виключно за гроші. Для помісної церкви надзвичайно важливо налагодити систему фінансової підзвітності, яка доводила б, що їх пастору можна довіряти.

► Якими способами церква може показати, що пожертвування використовуються чесно?

Для правильної фінансової підзвітності збирати та обліковувати пожертви повинні декілька людей, а не одна; хтось, окрім пастора, повинен вести звітність про те, як витрачаються зібрані кошти.

Деякі лідери громад вчать, що вся десятина належить їм. Біблія не підтверджує це: десятина використовувалася для багатьох цілей (Повторення Закону 26:12).

Пастор повинен допомогти розподілити десятини і пожертви так, щоб була можливість подбати про служіння церкви. Громада буде готова давати більше, якщо побачить чесне використання фінансів.

1. Служіння в новому місці має зробити благовістя пріоритетом, щоб залучити правильних людей.

2. Зріла церква не залежить від зовнішнього фінансування чи лідерства ззовні.

3. Організації повинні допомагати церквам таким чином, щоб не послабляти місцеве фінансування.

4. Структури, які надають допомогу, часто шкодять служінню церкви, викликаючи у людей залежність від зовнішніх фінансових вливань.

5. Церква повинна забезпечувати свого пастора, щоб він міг повністю присвятити себе служінню.

6. У церкві повинна бути система підзвітності, яка доводить чесність цієї общини.

7. Любов до Бога і бажання служити людям повинні бути основною рушійною силою діяльності пастора.

1. До наступного заняття студентам необхідно написати коментарі по кожному з семи підсумкових тверджень (сім абзаців), пояснивши їх значення та важливість. Потрібно викладати свої думки таким чином, щоб роз'яснити тези тим, хто не знайомий з вивченою темою. Письмова робота повинна бути здана викладачеві.

2. Тест: студенти повинні бути готові написати з пам'яті щонайменше п'ять з шести причин, чому помісна община повинна перебувати на самофінансуванні, а також чотири фінансових правила місії.

3. Нагадування: учні повинні запланувати проведення трьох занять зі слухачами поза класом за матеріалами курсу.