Доктрини та Практики Церкви
Доктрини та Практики Церкви
Audio Course Purchase

Search Course

Type at least 3 characters to search

Search through all lessons and sections in this course

Searching...

No results found

No matches for ""

Try different keywords or check your spelling

results found

Lesson 15: Питання для визначення духовної зрілості

1 min read

by Stephen Gibson


Передмова

У цьому уроці ви ознайомитеся зі списком питань, які допоможуть визначити зрілість церкви. Громаді пропонується відповісти на них, щоб зрозуміти, в якому напрямку розвиватися.

Студенти в цій групі можуть бути з різних церков, і, можливо, вони не беруть участі в ухваленні рішень, однак вони можуть використовувати питання, щоб оцінити рівень зрілості громади і встановити цілі для свого служіння.

Обговоріть значення кожного питання, наведеного нижче, використовуючи дані пояснення. Потім розгляньте, що може зробити церква, щоб розвинути потрібну їй характеристику.

Питання для визначення зрілості церкви

(1) Чи функціонують малі групи, що забезпечують духовне життя церкви?

В здоровій общині зазвичай діє служіння малих груп, на яких підтримується духовне життя. Це можуть бути домашні церкви, класи недільної школи або інші різновиди даного служіння. Групи можуть бути організованими або неформальними; зазвичай духовне відродження починається саме в них. Духовне життя церкви підтримується і відроджується не тільки на служіннях поклоніння; духовне зростання та підзвітність зазвичай здійснюються в малих групах. Лідери церкви повинні робити все, щоб розвивати цей вид служіння і реалізовувати його цілі; якщо сформована структура церкви не забезпечує підтримання та розвиток духовного життя, необхідні зміни.

(2) Кому належить церква?

Церква не зріла, якщо в ній немає групи посвячених віруючих, які беруть на себе відповідальність за служіння і фінансову підтримку церкви.

Якщо служіння функціонує як особиста справа пастора, церква ніколи не буде зрілою; якщо приміщення орендується, община повинна спільно брати на себе відповідальність за його оплату.

Служіння помісної церкви повинно бути організоване так, щоб воно продовжувало функціонувати після можливого відходу від пасторства людини, яка обіймає цю посаду.

(3) Як фінансується помісне служіння?

Найкраща фінансова ситуація для церкви — це фінансування за допомогою десятин членів церкви. Якщо громада отримує фінанси від зовнішньої організації, вона ще не зріла і вразлива; якщо ж кошти виділяє пастор або декілька членів общини, а не вся громада, — церква ще не розвинулася в зрілу сім'ю віри.

Десятина — це Божий спосіб фінансування помісної церкви. Лідери повинні вчити про десятину і поступово забезпечувати самофінансування служінь. Церква не повинна залежати від зовнішньої підтримки; вона повинна використовуватися на проекти, які розширюють можливості церкви.

(4) Чи забезпечує церква зарплату пастора?

Біблією передбачається, що пастор повністю присвячує свій час служінню. Іноді це неможливо, якщо це нова церква, проте повинна бути поставлена мета розвитку підтримки, яка дозволить пастору сфокусуватися на служінні, не відволікаючись на забезпечення своїх фінансових потреб.

(5) Як організована система фінансової підзвітності?

Не один, а кілька людей повинні збирати і вести облік пожертвувань. Декілька людей, які шановані членами общини, повинні бути залучені до встановлення фінансових пріоритетів і правил церкви. Члени громади повинні бути в курсі того, як працює фінансова система церкви.

(6) Як проповідується Євангеліє людям ззовні?

[1]Першочерговий обов'язок церкви — піклуватися про посвячених членів громади, однак є ще одна ключова мета — досягати людей, що живуть поблизу. В общині повинні проводитися заходи, спрямовані на те, щоб люди, які не відвідують церкву, бачили її роботу і чули Євангеліє. Деякі з них можуть відбуватися спонтанно, інші ж вимагають спеціальної підготовки. Для організації заходів потрібно навчати членів церкви, у яких виявлені здібності до цього.

(7) Як церква відповідає на потреби свого району?

Церква повинна знаходити спосіб відповідати на потреби свого району; пріоритетом завжди має бути прояв любові Бога та біблійних принципів.

(8) Чи є люди, яким церква не благовістить через їхню національність чи соціальний статус?

Чи відчувають бідні люди, що їм раді в церкві незалежно від того, який на них одяг? Чи раді в церкві візиту дітей, батьки яких не приходять на служіння? Чи є етнічна група людей, яка припускає, що церква не для них?

(9) Як церква вітає гостей?

Церква повинна вчити членів своєї общини привітності до гостей. Основна мета вітання відвідувачів — дати їм відчути себе комфортно і переконатися, що їх приймають. Кілька людей повинні спробувати познайомитися з гостями, запросити не тільки ще на одне служіння, але й на малу групу або домашню зустріч, де вони зможуть дізнатися більше і отримають можливість ставити питання.

(10) Які методи використовує церква, щоб залучити новонавернених до учнівства відразу ж після їх покаяння?

Коли людина отримує спасіння в церкві або десь інде, її потрібно запрошувати не тільки на служіння, але й відразу залучати до системи учнівства. Можна почати з особистих бесід з пастором, а потім продовжити в малій групі на зустрічах щотижня; церква повинна бути готова служити новонаверненим.

(11) Як церква описує духовну зрілість?

Як виглядають духовно зрілі люди? Громаду потрібно вчити характеристикам духовної зрілості. Вони не завжди супроводжуються лідерськими здібностями або талантами, але люди, у яких вони є, повинні бути не тільки шановані, а й бути прикладом для наслідування.

(12) Чи існує система цілеспрямованого духовного розвитку?

Важливе завдання церкви — допомогти духовному розвитку членів своєї громади (До Ефесян 4:11-13). Лідери церкви не повинні сподіватися, що духовний розвиток трапиться сам собою і потрібно просто проповідувати, залишаючи його особистій ініціативі прихожан. Пасторам потрібно впроваджувати концепцію заохочення людей до практики духовних дисциплін, і для всіх залучених повинна існувати система підзвітності, що реалізується, наприклад, за допомогою особистих бесід, зустрічей малих груп, уроків та ін.

(13) Чи існує структура членства, яка надає людям можливість присвятити себе церкві?

[2]Люди, які бажають присвятити себе церкві, повинні конкретно знати, що ця присвята значить. Деякі церкви кажуть, що у них не передбачене членство в общині, але кожна громада тим чи іншим способом знає своїх парафіян, а також посвячених членів своєї громади.

(14) Чи зрозуміло та чітко викладені вимоги до членства в церкві?

Всі повинні знати, що необхідно для того, щоб приєднатися до церкви; вимоги і процес приєднання до громади повинні бути викладені в письмовому вигляді.

(15) Наскільки швидко новонавернений може приєднатися до громади?

Новонавернений, який бажає присвятити себе церкві, повинен отримати можливість бути залученим до служіння відразу ж. Це не означає, що він повинен обійняти лідерську посаду, але йому важливо знати, що він є частиною церкви.

(16) Хто відповідальний за збереження цінностей і стандартів церкви?

Існує група присвячених членів громади, яка визначає суть церкви. Це може бути рада дияконів або група членів церкви, наділених правом голосу, яких можна назвати керівним тілом. Лідери повинні приділяти особливу увагу розвитку цієї групи, зміни в якій можуть визначити майбутнє церкви. Пастор повинен бути підзвітний цій групі і інформувати їх про все. У нього і у лідерської команди повинні бути однакові пріоритети служіння.

(17) Чи слідує церква чіткому баченню?

Пастор, лідерська команда і група посвячених членів церкви повинні приділяти час обговоренню цілей громади, а також розвинути бачення церкви, яке вони зможуть підтримувати; община повинна знати бачення церкви.

(18) Чи знають члени громади доктрини церкви?

Церкві слід не тільки вести членів своєї громади в поклонінні та духовних переживаннях; кожна людина, що до неї належить, повинна бути в змозі відповісти на запитання про те, у що вона та її церква вірить. Члени общини повинні розуміти та вміти пояснити основні доктрини християнства і особливі доктрини своєї церкви.

(19) Чи розуміють члени громади, як пов'язані між собою церква та деномінація?

Церква повинна бути присвячена своїй деномінації. Спілкування в асоціації може допомогти підтримувати доктрини церкви; потрібно підбадьорювати членів общини до участі у спільних заходах.

(20) Як плануються і оцінюються служіння поклоніння?

Лідери повинні з молитвою планувати служіння поклоніння. Якщо Дух Святий веде служіння в несподіваному напрямку, це чудово, але зазвичай лідери повинні слідувати плану: необхідні зустрічі, на яких будуть опрацьовуватися деталі служінь.

Якщо в церкві належне поклоніння, громада залучена і зацікавлена. Община повинна намагатися приєднати до участі різних людей в різних частинах служіння, щоб ще більше християн були зацікавлені і бажали присвятити себе громаді.

(21) Наскільки хрещення і причастя відповідають біблійним принципам?

Кожен щиро навернений віруючий повинен бути або вже хрещений, або готуватися до хрещення. До причастя слід допускати всіх, у кого є свідчення спасіння; його необхідно проводити таким чином, щоб це допомагало тим, хто бере в ньому участь, поклонятися.

(22) Чи практикується біблійна церковна дисципліна?

Церква повинна протистояти гріху. Якщо член громади винуватий, його потрібно викрити. Мета цього — привести його до покаяння і здобуття перемоги над гріхом.

(23) Чи є команда лідерів, що бере участь в управлінні церквою?

Служіння не зможе рости, якщо не буде створена лідерська команда. Кожна людина може впливати на обмежену кількість людей і виконувати певне коло обов'язків, тому служіння церкви не повинно бути служінням однієї людини.

(24) Як відбувається навчання і приєднання членів церкви до лідерської команди?

[3]Служіння не може зростати без розвитку лідерської команди. Потрібно дуже обережно обирати людей до неї, але церква повинна завжди трудитися над тим, щоб знаходити та розвивати людей, які зможуть взяти на себе відповідальність в майбутньому. Зростання служіння залежить від кількості учнів лідерів.

(25) Як церковне керівництво реагує на конфлікти та проблеми в церкві?

Невирішені протиріччя шкодять церкві. Громаду потрібно вчити, як вирішувати особисті конфлікти. Лідери церкви не повинні ігнорувати їх, а також бути готовими допомогти в примиренні.

(26) Чи підтримує церква місіонерів спільно з іншими церквами?

Якщо церква дійсно хоче поширювати Боже Царство, вона буде працювати не тільки над розширенням місцевого впливу. Коли громада жертвує на служіння, яке не принесе їй вигоди, вона показує, що робить це для слави Божої.

(27) Чи допомагає церква в утворенні нових церков?

Зріла церква повинна допомагати заснуванню нової церкви недалеко від того району, в якому розташована; нова громада зможе встановлювати взаємини з тими людьми, яких не досягла існуюча.

(28) Чи служить церква всім віковим групам та категоріям людей в громаді?

Потреби дітей, літніх людей, молоді, молодих сімей, чоловіків, неодружених людей та інших категорій прихожан повинні бути важливі для церкви; також громада повинна думати про потреби людей усіх рівнів духовної зрілості.

(29) Чи піклуються члени громади про задоволення потреб тих людей, що до неї належать?

Церква повинна піклуватися про задоволення фінансових потреб людей в громаді, більша частина яких повинна покриватися взаємодопомогою без залучення лідерів церкви. Якщо більшість членів церкви не відчувають відповідальності щодо допомоги іншим, зріла громада ще не сформована.

(30) Як церква стежить за тим, щоб фінансові потреби людей були задоволені?

У церкві повинні бути диякони, які відповідають за те, щоб потреби були виявлені (в Книзі Дії Апостолів церква призначила дияконів для цього служіння).


[1]

«Серед всіх божественно встановлених способів досягнення місії християнства головний відданий проповіді Євангелія»

(Джон Мілей,
«Християнське богослов'я»).

[2]

«Ісус заснував церкву, особисто закликавши і зібравши апостолів навколо Себе, навчив їх і доручив служіння публічного проголошення істини та здійснення таїнств, ясно виражаючи Свій непорушний намір створити діючу громаду, якій буде доручено з владою хрестити, наставляти, вчити і святкувати Пасху, проголошуючи воскресіння Господа»

(Томас Оден, «Життя в Дусі»).

[3]

«Одне й те саме тіло, яке бореться проти влади, проти світоправителів темряви та очікує ще більше труднощів в майбутньому, вже перемогло в своїх чеснотах та єдності зі своїм начальством в небесному місті, і тепер з нетерпінням чекає повної радості Господньої, в якій всі вірні будуть прославляти Бога наприкінці часів» (Папа Вільям,

«Компендіум християнського богослов'я»).