Lesson 4: Церковні асоціації

У цьому уроці розглядаються стосунки між церквою та асоціацією, до якої вона належить. Якщо студенти відвідують церкви, які входять до складу асоціацій (деномінацій), викладачеві потрібно попросити у них копію вимог до членів асоціації, щоб ознайомитися з нею в класі.

► Як називається церковна асоціація, до якої належить ваша церква?

Коли віруючі зустрічають християн з інших помісних церков, у них виникає питання, чому існують відмінності у віруваннях і практиках. Вони помічають, що між церквами існують доктринальні розбіжності; точно так же відзначається різноманітність у стилях поклоніння.

Член громади може шукати релігійної ідентичності, що виходить за рамки його церкви. Він бажає бачити свою общину частиною союзу церков, які вірять в ті ж доктрини, а також співпрацюють і спілкуються один з одним: йому хочеться розуміти, що його громада — не єдина в світі з такими віруваннями і практиками.

► Як називається церковна асоціація, до якої належить ваша церква?

Попросіть одного або декількох студентів поділитися своїм розумінням користі від спілкування між подібними церквами.

В одному з попередніх розділів зустрічалося таке твердження:

Для доктринальної стабільності в церкві повинні бути присутніми три аспекти:

1. Переконання, що Біблія є абсолютним авторитетом;

2. Основою фундаментальних доктрин є вірування ранньої церкви;

3. Спілкування здійснюється між церквами з істинним богослов'ям.

На цьому занятті ми розглянемо третій аспект доктринальної стабільності.

Асоціацію можна назвати слабкою або сильною на підставі сили елементів, які утримують її.

В слабких асоціаціях центральне керівництво не наділене значним авторитетом в помісній церкві; список спільних вірувань може бути базовим і дуже коротким, а спільні цілі — не вимагати активного залучення громад; зустрічі представників церков-учасників об'єднання для спілкування дуже рідкісними. У таких асоціаціях кожна громада є господарем своєї церковної власності і може в будь-який час вирішити вийти з об'єднання. Деякі церкви досить швидко залишають його, якщо відчувають, що їх потреби більше не задовольняються.

Члени слабкої асоціації зазвичай підкреслюють автономність помісної церкви. Вони не бажають, щоб асоціація керувала місцевою громадою, тому помалу обмежують її владу. Назвати асоціацію «слабкою» — це не означає сказати, що вона не виконує свого призначення; члени такої асоціації хочуть, щоб центральна влада була слабкою, а авторитет належав помісним церквам.

► Як називається церковна асоціація, до якої належить ваша церква? Як ви думаєте, які позитивні і негативні сторони слабких асоціацій?

У сильних асоціаціях провідні лідери наділені реальною владою у керівництві главами помісних церков; список спільних вірувань охоплює безліч аспектів. Очікується, що громади будуть жертвувати на спільні цілі і часто спілкуватися один з одним. Асоціації може належати церковна власність, в такому випадку церква не може вийти з об'єднання.

[1]Члени сильних асоціацій схильні до того, щоб шукати вирішення проблем у центральних лідерів та підкреслюють посвячення асоціації на рівні посвяти помісної церкви.

Існують різні церковні асоціації. Об'єднання церков може мати всі ознаки сильної чи слабкої асоціації, але класифікуватися як більш слабка або сильна в залежності від наявності тих чи інших характеристик. Сильні асоціації часто називаються «деномінаціями».

► Як Ви думаєте, які є позитивні і негативні сторони в «сильних» асоціаціях?

► Які церковні асоціації Ви знаєте? Як би Ви їх охарактеризували?

Сильна асоціація може називатися деномінацією. Це не означає, що їй притаманні абсолютно всі характеристики сильної деномінації, але вона більше підходить під описання сильної, ніж слабкої.

Впливова, авторитетна деномінація існує, щоб служити помісним церквам і допомагати общинам виконувати завдання, які помісні церкви не в змозі добре реалізувати самостійно.

1. Приналежність до деномінації забезпечує відчуттям індивідуальності та відмінності від інших церков. Члени помісної церкви знають, що вони відрізняються від інших общин в їхній місцевості; їх підбадьорює той факт, що вони є частиною групи церков, які поділяють спільні доктрини.

2. Вона утверджує доктрини. Помісна церква не повинна відчувати себе вільно в тому, щоб змінювати і розвивати власні доктрини, ні до кого не прислухаючись. Деномінації потрібно дотримуватися історичних фундаментальних доктрин християнства, але також її більш детальні доктрини повинні бути біблійними.

3. Вона встановлює вимоги до пасторів та членів церкви. Деномінація повинна встановлювати стандарти, дотримуючись яких пастори і члени церкви могли б являти приклад християнського життя. Основа для вимог — характеристики, описані в 1 до Тимофія 3 і До Тита 1, але вони повинні тлумачитися відповідно до кожної сучасної культури.

4. Вона забезпечує систему церковного адміністрування. Деномінація повинна забезпечити помісну церкву системою призначення людей на посади для підтримки підзвітності.

5. Вона створює умови для навчання пасторів. У більшості церков немає ресурсів і матеріалів, щоб навчати майбутніх пасторів; деномінація повинна розвинути доступну і спрямовану на практику тренінгову програму.

6. Вона допомагає знаходити пасторів для церкви. Пастори без церков і церкви без пасторів можуть отримати допомогу від лідерів деномінації. Хороші лідери будуть поважати рішення вірних керівників помісних церков.

7. Вона забезпечує помісні церкви керівництвом в кризових ситуаціях. Якщо в помісної церкви стався поділ з будь-яких питань або в общині немає надійних лідерів, на допомогу приходять керівники деномінації.

[1]8. Вона координує і підтримує церкви та місії в насадженні нових церков. У групи церков має бути спільне місіонерське бачення; вони об'єднують ресурси і підтримують людей в досягненні місіонерських цілей.

9. Вона забезпечує більш розгорнуте спілкування, ніж помісна церква. Членів церкви заохочують до того, щоб проводити час з членами інших общин, що належать деномінації.

10. Вона виступає організатором загальних заходів і збирає церкви разом. Деномінація повинна організовувати конвенції та конференції, які допомагають церквам спілкуватися і встановлювати спільні цілі.

11. Вона відправляє лідерів в церкви для порад і підбадьорення. Хтось із лідерів асоціації повинен відвідувати церкви, як мінімум, раз на рік.

12. Вона готує поради щодо розвитку фінансового забезпечення служіння помісної церкви. Асоціація повинна допомагати розвивати потенціал помісної церкви та скеровувати її до фінансової зрілості.

Якщо деномінація вірно служить озвученим цілям, вона може бути цінною допомогою церквам в досягненні їх задач. Більшість помісних церков не в змозі досягти їх поодинці; лідери деномінації повинні пам'ятати, що вона існує, щоб служити помісним церквам.

► Після розгляду питання про можливості асоціації щодо допомоги церквам, що входять до неї, спробуймо розібратися в наступному питанні: які переваги є у слабкої церковної асоціації, якщо не брати до уваги її проблеми?

► Які плюси у сильної церковної асоціації, якщо не брати до уваги її слабкі сторони?

Цей перелік не буде однаковим для всіх, але він містить загальний опис того, що зазвичай деномінація вимагає від своїх церков.

Помісна церква присвячує себе на наступне:

1. приймати доктринальні твердження деномінації, вчити доктринам і не дозволяти суперечливим вченням поширюватися в церкві;

2. вчити і вимагати від членів церкви жити відповідним християнським життям;

3. брати участь в конвенціях та інших заходах і фінансово підтримувати деномінацію, наскільки це можливо;

4. надавати точний щорічний звіт про відвідуваність, кількість навернених, співробітників та про доходи;

5. підтримувати єдність з іншими громадами та лідерами деномінації; вирішувати конфлікти біблійними способами;

6. не приєднуватися ні до якої іншої організації, що вимагає такої ж посвяти.

Якщо в групі є студенти з церкви, що входить до асоціації, приділіть кілька хвилин, щоб розглянути вимоги асоціації до церков, які входять до її складу.

► Чи була ваша асоціація заснована міжнародною місіонерською організацією? Якщо так, то опишіть взаємини між церквами і місіонерською організацією.

Іноді церкви перебувають у взаємовідносинах з міжнародною місіонерською організацією: місія може організувати церкви, або вже існуючі церкви можуть співпрацювати з місією. Церкви, пов'язані з місією, формують асоціацію.

На початку місіонери-іноземці можуть жити в країні і бути лідерами асоціації; згодом лідерство в об'єднанні переходить до місцевих пасторів. Однією з цілей місії повинен бути розвиток місцевих лідерів, щоб іноземні місіонери не керували церковною асоціацією безпосередньо.

Коли з'являються місцеві лідери асоціації, виникають три структурні рівні: лідери місії, лідери асоціації та пастори помісних церков. Лідери асоціації працюють безпосередньо з лідерами помісних церков, а керівники місії працюють в основному з лідерами асоціації.

Деякі місії відзначаються впливовим центральним керівництвом, яке формує сильну асоціацію церков; інші ж надають певну допомогу слабкій асоціації, не встановлюючи свого авторитету.

Якщо взаємини між трьома рівнями не будуються відповідно до чіткого керівництва, виникає багато припущень та непорозумінь. Іноді представники церкви контактують з лідерами місії для вирішення своїх потреб замість того, щоб звернутися до лідерів асоціації, тому що вважають, що у місії більше ресурсів. Лідери місії іноді працюють безпосередньо з церквами, обходячи лідерство асоціації. Це заплутує лідерів асоціації, тому що в такому випадку їх роль не ясна.

У попередньому розділі ми перерахували види відповідальностей деномінації. В церковному об’єднанні, створеному місією, лідери асоціації та керівники місії виконують свої обов'язки, співпрацюючи один з одним. Згодом лідери асоціації повинні брати на себе все більше відповідальності. Показник ідеального становища зрілої асоціації — успішне функціонування без допомоги місії.

1. Асоціація церков допомагає помісній громаді бути стабільною.

2. Асоціація може бути слабкою чи сильною в залежності від того, наскільки сильне центральне керівництво.

3. Члени «слабкої» асоціації підкреслюють автономність помісних церков.

4. Члени «сильної» асоціації роблять наголос на посвяченні асоціації разом з присвятою помісній церкві.

5. Церква не може належати одній деномінації і водночас бути частиною іншої асоціації, що вимагає сильної посвяти.

6. Деномінація існує, щоб допомагати церквам досягати їх цілей за допомогою співпраці.

7. Міжнародна місія повинна поступово передавати відповідальність лідерам асоціації.

1. До наступного заняття студентам необхідно написати коментарі по кожному з семи підсумкових тверджень (всього сім абзаців), пояснивши їх значення і важливість. Потрібно викладати свої думки так, щоб роз'яснити тези тим, хто не знайомий з вивченою темою. Письмова робота повинна бути здана викладачеві.

2. Тест: на початку наступного уроку студентам потрібно буде написати з пам'яті, щонайменше, 10 видів відповідальностей деномінації і 5 ознак посвяти помісної церкви своєму об'єднанню.

3. Нагадування: студент повинен запланувати проведення трьох занять зі слухачами поза класом за матеріалами курсу.