Lesson 16: Публічні виступи

«Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого» (Приповісті 25:11). Насправді, вчасно сказане правильне слово — це мистецтво. Правильна передача інформації — це навик, який можна розвинути.

Люди складають своє враження про рівень вашого інтелекту, впевненість та здібності, виходячи з ваших комунікативних здібностей.

Ефективність в служінні залежить від здатності впливати на інших.

Велика частина служіння складається з спілкування. Проповідь, вчення, консультування та підбадьорення здійснюються завдяки комунікації.

Більшість лідерів в служіннях — хороші оратори; ефективний лідер, що не є пристойним промовцем, швидше виключення, ніж правило.

Є стара приказка: «Ручка могутніша за меч».

► Як би ви пояснили прислів'я?

Фізична сила не може порівнятися з силою ідеї, яка донесена ефективно: зброя примушує людей до дії, але ідея оволодіває їх умами і серцями.

Саме тому деякі уряди обмежують свободу слова.

► Доручіть комусь зі студентів прочитати групі Якова 3:1-8. Обговоріть, що в цьому уривку мовиться стосовно комунікації.

Цей уривок з Писання в основному присвячений потенційній шкоді, яка може бути заподіяна язиком; сила комунікації може використовуватись як на благо, так і на шкоду.

Бог обрав людську комунікацію, що супроводжується силою Духа Святого, як засіб досягнення Свого плану спасіння.

Розуміючи силу та потенціал комунікації, християни завжди повинні бути особливо обережні в словах. Промовцям слід враховувати християнську етику. Завжди будьте на боці істини. Ніколи не просувайте те, у що ви не вірите. Не намагайтеся контролювати людей, говорячи неправду або утримуючи інформацію, важливу для них.

Те, як ви спілкуєтеся, впливає на ваші взаємини з людьми. Особиста взаємодія лідера з оточуючими дуже важлива. Підлеглі хочуть знати, що лідер поважає і цінує їх: потрібно показувати своєю поведінкою, що керівник дорожить людьми.

Ви повинні практикувати взаємодію з людьми таким чином, щоб вони цінували її. Дехто вважає, що не потрібно вести себе неприродньо, але вам потрібно вчити себе доброзичливому ставленню.

Ваша поведінка має показувати прихильність і повагу до людей таким чином, щоб вони могли це відчувати; якщо цього не відбувається, то ваша поведінка не відповідає вашому серцю.

Якщо ви виглядаєте незацікавленим, коли вітаєте когось, або роззираєтесь на всі боки, потискаючи комусь руку, люди можуть подумати, що ви не цінуєте їх. Якщо ви лідер, інші вважатимуть привілеєм спілкування з вами. Підтримайте в людях їх почуття цінності, приділяючи увагу та проявляючи інтерес. Ви можете думати, що часу для всіх не вистачить, але навіть кілька секунд, сфокусованих на людині, значущі.

Завдання групі: кожен студент повинен привітати іншого з дружелюбністю. Якщо у вашій культурі це прийнято, потисніть міцно один одному руку, подивіться людині в очі, вкладіть дружелюбність в голос та посмішку. Людина повинна піднятися, якщо хтось підходить привітати її в той час, як вона сидить. Попрактикуйтеся у всіх цих діях.

Один з найбільших страхів людей — це публічний виступ.

► Чому багато людей бояться публічного виступу?

Багато людей відчувають страх перед аудиторією, тому що:

1. вони не знають, що сказати;

2. їхні думки недостатньо структуровані, щоб висловити їх добре;

3. вони не впевнені, що людям сподобається виступ.

Перша причина страху усувається пристрасним бажанням. У промовця має бути звістка, яку він хоче передати. Якщо вас попросили проповідувати або вчити, слід молитися і шукати натхнення у Бога, поки ви не відчуєте, що хочете донести важливе послання.

Друга причина страху анулюється підготовкою. Приділіть час, щоб подумати, як вам передати якнайкраще потрібні ідеї. Перерахуйте пункти або принципи і вирішіть, в якому порядку їх представити; сплануйте, як ви закінчите. Щоб отримати бажаний відгук, ваше останнє речення повинне підкреслювати найважливішу ідею.

Третя причина страху викреслюється досвідом успіху. Позитивні відгуки після вашого виступу вселять в вас впевненість, необхідну для наступних виступів.

Сім'ї місіонерів приїхали на велику конференцію. Директор звернувся з проханням до батьків двох сімей підготувати одного зі своїх дітей до розповіді про життя місіонерів. Один батько займався зі своїм десятирічним сином, допомагаючи йому згадати, що цікавого можна розповісти з власного досвіду. Вони практикувалися разом і написали декілька слів на картці для нагадування про те, що потрібно сказати. Стоячи перед натовпом народу, він говорив з впевненістю, і людям сподобався його виступ. Другий батько не проводив ніякої підготовчої роботи зі своїм сином, і тому він був скутий страхом і не міг згадати, що потрібно сказати, відчуваючи приниження від свого виступу.

Тема повинна відповідати предмету зустрічі. Запитайте себе: «Що очікується від цієї промови?»

Тема промови повинна бути важливою. Запитайте себе: «Чому слухачам потрібно це почути? Як це допоможе присутнім?»

Вам потрібно бути професіоналом у цій галузі. Запитайте себе: «Чому люди повинні слухати саме мене?» Якщо вам необхідно говорити, розкриваючи питання, яке ви не дуже досконало знаєте, вам слід провести дослідження. Швидкий спосіб — поговорити з авторитетною людиною — професіоналом в цій сфері.

Тема повинна перегукуватися з інтересами і переживаннями аудиторії. Запитайте себе: «Чому це повинно хвилювати присутніх? Як мені донести головну ідею?»

Суперечливі теми викликають інтерес, але налаштовують половину аудиторії проти вас: говоріть на них, керуючись необхідністю, але ніколи не піднімайте теми такого характеру тільки для того, щоб привернути увагу.

Будьте обережні у викладі неоднозначних матеріалів, які є новими для вас; час допомагає збалансувати нові ідеї.

Історії з вашого особистого досвіду і засвоєні вами уроки цікаві, але не говоріть про себе надмірно, щоб не складалося враження, що виступ присвячений виключно вам.

Часто пропозиція виступу надходить занадто несподівано, і у спікера недостатньо часу, щоб ґрунтовно підготуватися. В такому разі промовець повинен звернутись до свого досвіду і знань; він повинен постійно вчитися, щоб збільшувати резервуар матеріалів для виступів.

Виступаючий повинен утримувати увагу аудиторії під час всієї своєї промови; не думайте, що вас будуть уважно слухати у будь-якому разі.

Ознаки зацікавленості промовою — слухачі дивляться на спікера з задумливим виразом обличчя, кивають або говорять щось у відповідь, нахиляються трохи вперед, ігнорують те, що їх відволікає, реагують на гумор оратора чи інші емоції; коли ви бачите ці ознаки, ви розумієте, що вас слухають.

Протягом виступу ви можете використовувати різноманітні тактики, щоб знову привернути увагу. Приклади: статистика, гумор, біографічні або історичні ілюстрації, цікаві цитати, риторичні питання, життєві проблеми, гіпотетичні ситуації, драматичне повторення фрази або слогана, згадка хвилюючої для всіх події, ситуації в країні або особистого досвіду.

Вправа: нехай хто-небудь зі студентів опише свою недавню промову або проповідь і перерахує, які з вищеописаних тактик він використовував. Група повинна обговорити, які ще способи привертання уваги слід було б додати до промови. Якщо дозволяє час, можна дослідити декілька проповідей або промов, щоб навчити студентів користуватися різними прийомами.

Перед тим, як говорити про важливий момент, переконайтеся, що вас слухають; зробіть щось, щоб привернути загальну увагу.

Не кажіть нічого важливого в той момент, коли люди відволіклися. Якщо якісь події порушують порядок на декілька секунд, повторіть те, що ви вже говорили, до того, як відволікаюча дія завершиться, а потім знову спробуйте привернути увагу аудиторії.

У той час, як Олівер проповідував, маленька дитина пробігла уздовж перших рядів церкви, кличучи свою маму. Більшість парафіян церкви спостерігали за нею. Олівер повторив те, що він вже говорив, поки дитину не забрали, а потім підвищив голос на кілька секунд, щоб знову привернути увагу слухачів.

1. Дослівно підготуйте останні твердження.

2. Підсумуйте те, на що слід звернути увагу слухачам, способом, який запам'ятовується.

3. Закінчення промови має бути коротким.

4. Не вибачайтеся за ті недоліки, які, на вашу думку, були у промові.

5. Завершіть ваш виступ закликом або зверненням, яке торкнеться почуттів слухачів.

Промовець повинен дивитися на всі секції залу, створюючи прямий зоровий контакт з найбільш можливою кількістю людей.

Нотатки промови слід записати таким чином, щоб можна було дивитися на них, пробігши очима, і cпікеру не потрібно було б читати в процесі виступу. Вивчіть ваш конспект, щоб одного погляду на потрібну сторінку було достатньо.

1. Говоріть чітко, ясно і просто, використовуючи розмовний стиль, якщо це доречно.

2. Урізноманітнюйте швидкість мовлення,

3. Силу, тон та гучність.

► Обговоріть приклади, як людина повинна вносити різноманіття в чотири вищезазначені елементи.

Поширені помилки в голосі: занадто швидке або повільне мовлення, невиразна вимова, монотонність, штучний тон або постійне повторення певних фраз.

Промова — це взаємодія з аудиторією, навіть якщо вона не дає зворотного зв’язку. У слухачів є почуття і думка щодо того, про що ви розповідаєте, і вони можуть змінюватися під час виступу.

Висока платформа і великий подіум надають значущості промовцю, але відокремлюють його від людей та ускладнюють взаємодію. Якщо група слухачів невелика, то спікер повинен стояти на одному рівні з ними і використовувати невелике підвищення.

Ваш стиль повинен бути прийнятним, щоб привернути належну увагу до вашого виступу. Наприклад, якщо ви станете на стіл, щоб віщати звідти, всі будуть слухати, але через те, що ваш спосіб донесення інформації настільки незвичайний, слухачі можуть не сприйняти серйозно те, що ви говорите. В певній обстановці від промовця очікується відповідна поведінка та одяг. Якщо ви відійдете занадто далеко від того, чого від вас очікують, вас можуть сприйняти як ненадійного.

Спробуйте зрозуміти упередження вашої аудиторії і не ображайте даремно слухачів. Якщо ви викличете у них обурення тим, що не є частиною вашої мети, ви нічого не досягнете.

Не намагайтеся виправити всі проблеми слухачів та їх неправильні розуміння в одному виступі.

Ілюстрація: якщо ви виливаєте молоко з відра в пляшку, вам потрібно робити це повільно і потроху, інакше багато рідини розхлюпається; так само, як в прикладі з молоком, спроба кардинально змінити аудиторію за один раз не увінчається успіхом.

• Не закидайте аудиторію сарказмом.

• Не варто викликати у слухачів жалість: напевно, вони вас будуть менше поважати, якщо будуть жаліти.

• Уникайте особистого захисту своїх вчинків або характеру, якщо тільки це не є метою виступу. Покажіть принципи, що перевершують за важливістю особисті моменти.

• Уникайте хвастощів вашими досягненнями; будьте обережні з особистими історіями, які можуть звучати як вихваляння.

• Під час того, як ви намагаєтесь в чомусь переконати аудиторію або виголошуєте емоційний заклик, орієнтуйтеся на більшість присутніх.

• Підводьте слухачів покроково до рішення. Щоб змінити думку, вони повинні розмірковувати. Кроки до рішення наступні:

А. усвідомлення ситуації, що склалася;

Б. визначення конкретної проблеми;

В. розгляд можливих рішень і заперечень до них;

Г. виклад найкращого рішення;

Д. планування дій, що ведуть до рішення.

• Продумайте наперед, що може викликати занепокоєння у слухачів, і спробуйте заспокоїти їх.

• Побудуйте свою промову на логічних аргументах перед тим, як апелювати до емоцій слухачів.

Мета виступу — щоб тебе зрозуміли. Не використовуйте складні слова з власного словникового запасу з метою вразити деяких людей з аудиторії, в той час як інші будуть позбавлені розуміння.

Деякі пункти з описаних нижче не стосуються проповіді в оповідному стилі.

• Переконайтеся, що люди розуміють кожне ваше речення в момент говоріння. Слухач не може контролювати швидкість презентації або повернути попередній «кадр».

• Тема повинна бути озвучена в одному реченні, сформульована так, щоб її не забули.

• Відмовтеся від усіх матеріалів, які не сприяють розкриттю теми.

• Прив'язуйте кожну наступну ідею до попередньої або до теми виступу.

• Утримуйте тему видимою через всю промову.

• Оберіть найкращий порядок пунктів виступу.

• Закріпіть кожен пункт перед тим, як йти далі.

• Плануйте плавний перехід від пункту до пункту.

Промовець має практикуватися в записах виступів і статей. Ця вправа розвине його здібності зрозуміло доносити інформацію. Практика роздумів над тим, які краще підібрати слова, в процесі написання допоможе в майбутньому добирати слова і під час виступу.

Написання статей допомагає промовцю вправлятися в поясненні ідей. Якщо в процесі написання ви зіткнетеся з тим, що не знаєте, як передати ідею, потрібно усвідомити, що ви також не готові і до виступу. Вам потрібно приділити час, щоб зрозуміти, як пояснити щось в письмовому вигляді.

[1]Процес написання допомагає людині усвідомити, коли їй потрібно більше інформації. Якщо вона не впевнена, що її твердження повністю правильне, можна провести додаткове дослідження. Завжди пам'ятайте, що, можливо, ваші слова будуть цитувати усно або письмово. Якщо ви скажете якусь недостовірну чи неперевірену інформацію, люди будуть знати, що вони не можуть довіряти тому, що ви говорите.

Дозвольте декому зі студентів поділитися, як зміняться їхні цілі або дії після цього уроку.

1. У людей складається враження про ваш інтелект, впевненість та здібності з огляду на ваше вміння доносити інформацію.

2. Демонструйте дружелюбність і повагу таким чином, щоб люди це відчували.

3. Промовець повинен постійно завойовувати увагу аудиторії під час виступу.

4. Для того, щоб переконати слухачів, підводьте їх до прийняття рішення покроково.

5. Написання статей і виступів допомагає промовцю практикувати пояснення ідей.

1. Напишіть невеликий роздум (1 абзац), підсумовуючи концепцію цього уроку, що змінює життя. Поясніть її важливість. Які позитивні зміни можуть відбутися? Якої шкоди може бути завдано незнанням цього питання?

2. Поясніть, як ви будете застосовувати принципи цього уроку в вашому житті. Як це заняття змінить ваші цілі? Як ви плануєте змінити свої дії?

3. Вивчіть напам’ять п’ять підсумкових тверджень уроку. Будьте готові написати їх по пам’яті на початку наступного заняття.