(1) Усвідомлювати важливість контексту під час читання Писання.

(2) Навчитися звертати увагу на мету і наміри біблійних авторів, спостерігаючи за деталями, котрі підкреслюються в книзі.

(3) Практикувати дослідження великих частин Писання.

(4) Зібрати інформацію в таблицю для подальшого вивчення.

Не всі книги, які мі читаємо, особливо важливі; ми можемо, наприклад, проводити час за романом під час довгого перельоту; читати газету, щоб бути обізнаним з тим, що відбувається в світі, проте читання може характеризуватися вічною цінністю: ми вивчаємо Слово Боже, щоб чути голос Всевишнього. Павло писав, що Писання корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності (2 Тимофію 3:16-17); з цієї причини ми заглиблюємось в нього уважно, слухаючи, що Бог говорить нам.

В уроці 2 ми розглядали окремі вірші, а на цьому занятті дослідимо більші уривки: це можуть бути абзаци, розділи чи вся книга. В історичній оповіді великим уривком може бути ціла історія; в Євангеліях — притча, опис чуда чи проповідь; в посланнях в великих уривках може викладатися певна тема.

Біблія в оригіналі не була поділена на розділи і вірші. У XIII столітті Стівен Ленгтон розділив Писання на глави, щоб його було легше вивчати. У XVI столітті Роберт Естіен надрукував Біблію, поділену на вірші. Розбиття на глави і вірші допомагає нам досліджувати Писання, проте розділи не завжди збігаються з природним поділом тексту: не дозволяйте цьому впливати на вивчення уривків; дотримуйтесь природного поділу тексту на логічні частини.

У цьому уроці ми дослідимо уривок з книги Неемії 1:4-11. Це забезпечить модель для подальшого вивчення. Ми ознайомимося з декількома способами дослідження тексту уривка. Зверніть увагу, що не кожен спосіб одинаковою мірою підходитиме кожній книзі. В матеріалі уроку представлений набір інструментів; у міру вивчення книги Біблії вам потрібно буде вирішити, який варіант найкраще підходить для цього.

Неемія 1:4-11:

І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога.

І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили! Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.

Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами! Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!

А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою. Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем.

А я був чашником царевим.

Вивчаючи уривок, нам потрібно визначити контекст подій, описаних в ньому. Неемія 1:4 вказує на початок глави:

…як почув я ці слова…

«Ці слова» вказують на те, що нам потрібно звернутися до попередніх віршів, щоб з'ясувати, які саме слова почув Неемія, що викликали таку реакцію з його боку.

В Неемія 1:1 міститься історичний контекст книги.

Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан.

В 2 уроці представлені питання, які слід ставити під час вивчення місця Писання.

Хто? «Неемія, Гахаліїнів син». Ще один Неемія згадується пізніше в цій книзі (Неемія 3:16). Ім'я по роду («Гахаліїного сина») показує, про якого Неемію йдеться.

Коли? «…В місяці кіслеві двадцятого року…» З біблійного словника ми знаємо, що єврейський місяць кіслев — це відрізок часу від листопада до грудня [1]. «Двадцятого року» не повідомляє нам багато інформації, тому ми не знаємо, чи має автор на увазі двадцятий рік життя Неемії, двадцятий рік від якоїсь історичної події, чи він посилається на що-небудь ще. На цьому етапі ми можемо поставити знак питання біля цієї фрази. У Неемії 2 ми дізнаємося відповідь: «…двадцятого року царя Артаксеркса». Описані події книги Неемії розпочалися в листопаді/грудні в двадцятий рік правління царя Артаксеркса.

Де? Неемія знаходився «в замку Шушан». З біблійного словника чи атласу ми дізнаємося, що в Персії було два палаци: літній був розташований в Екбатані, а зимовий розкішний палац — в Сузах. Книга починається з опису перебування Неемії з царем Артаксерксом в його зимовому палаці в Сузах.

Якщо ви досліджуєте текст за допомогою комп'ютера, може бути корисно переформатувати абзац, щоб показати взаємозв'язок між кожною фразою. Абзац (Неемії 1:1) виглядатиме так:

«Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося

    в місяці кіслеві,

    двадцятого року,

    в замку Шушан».

Вірш 1 надає опис історичної обстановки в книзі Неемії, а вірші 2 і 3 — обставини, в яких перебував Неемія, що передували його молитві: саме тоді, як Неемія був в Сузах, «прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї». Неемія запитав про дві речі:

«І запитався я їх

    про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону;

    та про Єрусалим».

У відповідь вони розповіли про дві проблеми:

• «А вони сказали мені: позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі…

• …а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...»

Ми чітко розуміємо проблему, яка мотивувала Неемію до молитви; після вивчення контексту ми готові почати аналізувати саму молитву.

Ваші спостереження залежатимуть від стилю уривка. Якщо це історична оповідь, потрібні питання: Хто? Що? Коли? Де? Вивчаючи доктринальний уривок, слід використовувати питання, пов'язані з вченням.[1]

Неемії 1:5-11 — це молитва, яка складається з…

• хвали: «Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний»;

• сповідання: «…в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе»;

• прохання, що ґрунтується на Божій обіцянці: «коли навернетеся до Мене… то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!»

На цій стадії важливо звертати увагу на незвичайні деталі уривка. За молитвою Неемії йде біографічна деталь: «Я був чашником царевим». Спочатку це здається неважливим, але ця інформація стане значущою у міру розгортання розповіді.

Якщо ми розглянемо термін «чашник» [2] в біблійному словнику, то дізнаємося, що це був не просто слуга; він був високопоставленим чиновником, і цар довіряв йому особисті питання [3].

За якими деталями слід спостерігати в цьому абзаці? Шукайте…

Від загального до конкретного відносини.

Багато уривків починаються з загального огляду, а потім розкриваються конкретні деталі, які підтримують загальне твердження з подальшим поясненням.

Принцип від загального до конкретного дуже поширений в посланнях Павла. До Галатів 5:16 показує контраст життя в Дусі і життя за тілом: «І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла». Потім серія конкретних положень підтримує це загальне твердження: До Галатів 5:19-21 визначає діла плоті; До Галатів 5:22-23 — плід Духа.

Деякі оповіді побудовані за зразком від «загального до конкретного», наприклад, Буття 1 і 2, де здійснюється перехід від загального твердження до конкретних деталей. Це відбувається в три етапи.

1. В Буття 1:1 дане загальне твердження: «На початку Бог створив Небо та землю».

2. Буття 1:3-31 містить більше деталей про творіння. У перший день Бог створив світло; у другій відділив воду від небесної тверді і т. д.

3. 2 розділ книги Буття ще більш конкретний. Оповідач переходить від оповіді про творення світу загалом до сотворіння людини. Історія звужується від розповіді про створення всієї планети до описання подій в конкретному місці — Едемському саду. Навіть ім'я Бога змінюється. У книзі Буття 1 використовується ім'я Бога «Елоґім» — широко відоме і розповсюджене в значенні «найвищої сили». В Буття 2 зустрічаємо ім'я «Господь Бог» — особистісне ім'я, що демонструє Його близькі взаємини з Адамом та Євою [4].

У таких зразках зазвичай міститься перехід від загального до конкретного, але іноді порядок протилежний: від конкретного до загального. У 13 розділі 1 Послання до Коринтян Павло дає конкретну інформацію про любов у віршах 1-12; розділ закінчується загальним твердженням, яке підводить підсумок вчення Павла: «А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!»

Розділ питань і відповідей.

Коли абзац починається з питання, це вказує на важливість решти тексту; така структура часто використовується в Посланні до Римлян. Тих, хто думає, що благодать дозволяє життя в гріху, Павло запитує: «Що ж скажемо? (До Римлян 6:1). Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?» (До Римлян 6:2).

В Євангелії від Марка також використовується ця структура. У Марка 2:1-3:6 п'ять епізодів починаються з питань. Чотири рази опоненти ставлять питання; щоразу Ісус відповідає на них з позиції неба. В останньому епізоді Христос ставить питання, на яке фарисеї не можуть відповісти. Ми можемо побачити, як структура уривка формується питаннями і відповідями, а п'ять історій забезпечують месіанський авторитет Сина Людського.

1. Зцілення розслабленого (Від Марка 2:1-12).

П: «Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?»

В: Ісус показує Свою владу, зцілюючи розслабленого.

2. Споживаючи їжу з грішниками (Марка 2:13-17).

П: «Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?»

В: «Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння».

3. Піст (Від Марка 2:18-22).

П: «Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?»

В: «Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.»

4. Закони щодо дотримання суботи (Від Марка 2:23-28).

П: «…Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?»

В: «…Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи».

5. Зцілення в суботу (Від Марка 3:1-6).

П: (Ісус): «У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити?»

В: Опоненти Ісуса мовчали.

Діалог.

Євангелія часто зображують діалог між Ісусом і тими, хто перебував поряд. Ми можемо краще зрозуміти вчення Христа, ставлячи такі питання:

• Хто бере участь у діалозі?

• Хто зі свідків присутній під час розмови? Як вони реагували?

• Який конфлікт чи ситуація стали причиною діалогу?

Від Матвія 21:23-22:46 показує серію діалогів між Ісусом та Його опонентами. Кожна група ставила питання, щоб піймати Христа в пастку.

• Спочатку релігійні лідери поставили під сумнів авторитет Месії (Від Матвія 21:23-46).

• Фарисеї та іродіани (зазвичай запеклі вороги один одного) зійшлися разом, щоб вловити Ісуса стосовно сплати податків (Від Матвія 22:15-22).

• Саддукеї (котрі не вірили у воскресіння) поставили запитання про шлюб у воскресінні (Від Матвія 22:23-32).

• Фарисеї спробували ще раз використати питання щодо заповідей (Від Матвія 22:34-40).

• Зрештою Ісус зупинив конфронтацію, поставивши їм питання, на яке вони не могли знайти відповідь (Від Матвія 22:41-46).

Натовп спостерігав за кожною групою, яка намагалася вловити Ісуса, і всі бачили, як замовкали ті, хто ставив питання. «А народ, чувши це, дивувався науці Його» (Від Матвія 22:33).

Діалоги також важливі в книзі Йова, що містить розмови між Богом і дияволом, Йовом та його друзями, Йовом та Богом.

Вся книга Авакума складається з діалогу між пророком і Богом. Книга побудована у такий спосіб:

Питання Авакума: чому Бог терпить гріх Юди? (1:1-4).

Бог відповідає: Вавилон уразить Юду (1:5-11).

Питання Авакума: як Бог використовуватиме нечестивий Вавилон для суду над Юдою (1:12-2:1)?

Бог відповідає: Авакум повинен жити вірою в цілі Бога (2:2-20).

Емоційний фон.

Емоційний фон відображає переживання, які висловлює автор. Писання — це не абстрактна інформація; це історія взаємин між люблячим Богом і людьми, котрих Він створив. Такі близькі стосунки передбачають наявність емоцій; уважні читачі звертають увагу на почуття автора.

Щоб визначити емоційний фон абзацу, звертайте увагу на слова, які передають емоції (радість, презирство, плач); вказують на взаємини (батько, син, дочка), а також на життєву позицію автора та героїв в оповіді.

► Прочитайте До Филип'ян 1:1-8, а потім До Галатів 1:1-9. Який емоційний фон кожного уривка? Який висновок з цих настанов ви можете зробити щодо взаємин Павла з церквою в Филиппах та Галатії?

У міру читання всієї книги ми звертаємо увагу на структуру та головні теми. Елементи, до яких слід бути уважними на цій стадії, такі:

Акценти.

Ми можемо знайти те, що особливо виділяється, поспостерігавши за певними особливостями.

Обсяг відведеного місця.

Місце, яке приділяється в книзі певній темі, показує, наскільки вона важлива для автора. У Бутті життя 4 людей (Авраама, Ісака, Якова та Йосипа) описані в розділах з 12-50; це можна порівняти тільки з одинадцятьма розділами, що розповідають про сотворіння, потоп і Вавилонську вежу. Помічаючи ці деталі на стадії споглядання, ми підготуємося до питання «Чому?» на стадії тлумачення.

У міру читання книги Неемії ми помічаємо, що молитва посідає центральне місце в книзі: у всіх вирішальних важливих обставинах життя Неемія молився; помітивши це, ми готові краще вникнути в образ цього мужа Божого.

Озвучена мета.

У деяких книгах автор повідомляє нам мету написання. Приповісті Соломона починаються довгим твердженням Соломона про призначення його збірки мудрості (Приповісті Соломона 1:2-6). В Євангелії від Івана знаходимо мету його написання: «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!» (Від Івана 20:31).

Порядок викладу.

В історичних оповідях порядок викладу може вказувати на мету автора. 2 Самуїлова 1-10 розповідає історію тріумфального правління Давида; 2 Самуїлова 11 — про гріх з Вірсавією. З цього моменту в 2 книзі Самуїловій відслідковуються проблеми, котрі спіткали царство Давида: автор показує, що вони прийшли внаслідок суду Божого над його діями.

Книга Неемії поділена на три великі розділи. У розділах 1-6 Неємія відновлює стіни міста; в 7-12 названі полонені, які повернулися, а також розповідається про оновлення заповіту; 13 розділ присвячений проблемам, які з'явилися після другого повернення Неемії до Єрусалима. Цей порядок свідчить про те, що фізичне відновлення стін не було достатнім; Юді потрібне було духовне відродження, щоб розібратися з першоджерелом проблем, що призвели до полону.

Повтори.

Згадки, що повторюються, є ще одним способом привернення уваги біблійним автором до певних речей.

Повторювані терміни чи фрази.

Слово «пам'ятай» повторюється у всій книзі Неемії. Він просить у Бога: «Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами!» (Неемії 1:8). Коли жителям Єрусалима загрожувала небезпека, Неемія просив їх: «…Згадайте Господа великого та грізного…» (Неемії 4:8). Три рази Неемія молиться, щоб Бог пам'ятав його і його вірність. Спогади важливі для Неемії; те, що Бог зробив в минулому, дає йому впевненість у Божій вірності в майбутньому.

► Прочитайте Псалом 118:1-32. У кожному вірші використовується термін, що стосується Божого Слова. З огляду на це складіть список, у що вірив псалмоспівець щодо важливості Божого Слова.

Повторювана поява героїв.

Варнава з'являється в ключові моменти книги Дій Апостолів. Щоразу, коли це трапляється, проявляється дане йому прізвисько — «син потіхи» (Дії Апостолів 4:36). Варнава приводить Савла до апостолів і свідчить про його справжнє навернення (Дії Апостолів 9:27). З Савлом Варнава організовує церкву в Антіохії (Дії Апостолів 11:22-26). Всупереч сумнівам Павла, він підбадьорює незрілого Івана Марка (Дії Апостолів 12:25; 15:36-39). Повторювана поява Варнави в Діях Апостолів демонструє, як рання церква виконувала доручення Ісуса займатися учнівством з віруючими.

Повторювані інциденти чи обставини.

Книга Суддів містить серію історій, які показують занепад Ізраїля, починаючи від великих перемог під проводом Ісуса Навина і до соціального хаосу. Сім разів повторюється цикл, в якому «Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах», і їх вражали вороги. Ця повторювана історія показує, настільки стабільною була тенденція до занепаду.

Зміна напрямку.

Зміна напрямку — це переміни в акценті автора на певній темі. Наприклад, напрямок послань Павла часто міняється в середині книги. До Ефесян починається з зосередження уваги на тому, що Бог зробив для Свого народу; в другій половині послання акцент зміщений на те, що Божий народ повинен робити в послуху Богу.

В Посланні до Ефесян 1-3 дієслова показують, що Бог зробив для Свого народу. Всевишній…

• поблагословив нас (До Ефесян 1:3, 6);

• обрав нас (До Ефесян 1:4);

• запланував наше спасіння (До Ефесян 1:5).

Починаючи з Ефесян 4:1, Павло звертається до відповідальності віруючого жити гідно викупного труду Христа; в Посланні до Ефесян 4-6 в багатьох віршах вжито наказовий спосіб. Повеління полягають в тому, щоб…

• говорити правду (До Ефесян 4:25);

• не засмучувати Духа (До Ефесян 4:30);

• поводитися в любові (До Ефесян 5:2);

• поводитися обережно (До Ефесян 5:15);

• шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею (До Ефесян 6:2);

• зодягнутися в повну Божу зброю (До Ефесян 6:11).

Зміна напрямку з радості від того, що зробив Бог для нас, на те, як ми повинні жити у відповідь на Його благодать, можна простежити в використаних дієсловах. Ретельне спостереження за такими змінами підготує нас до правильного тлумачення вісті апостола ефесянам.

Літературна структура уривка.

Існує багато різних способів, як книга може бути укладена, але три типи літературної структури легко розпізнати [1].

Структура, заснована на біографічному факторі.

У центрі історичних книг часто перебувають ключові фігури. Визначивши структуру, ми побачимо загальну схему книги. Наприклад:

У 1 і 2 книгах Самуїлових простежується піднесення і падіння перших двох царів Ізраїля — Саула і Давида.

Структура, заснована на географічному факторі.

Географічний чинник забезпечує структуру деяким книгам: історія розгортається у міру того, як події відбуваються в різних географічних точках; біблійний атлас допоможе у відтворенні повної картини.

Ісус наказав Своїм учням бути Його свідками «в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії Апостолів 1:8). Книга Дій Апостолів простежує виконання цього доручення ранньою церквою.

Структура, заснована на історичних подіях чи хронології.

Деякі книги побудовані навколо ключових історичних подій, котрі, як правило, викладені в хронологічному порядку; виділити їх і відмітити — забезпечити загальну картину книги.

Ісуса Навина простежує завоювання і поселення в Ханаані; її структура обумовлена основними подіями, пов’язаними з захопленням територій.

• Перехід до Ханаану (Ісуса Навина 1–5).

• Захоплення Єрихону (Ісуса Навина 6).

• Поразка в Аї (Ісуса Навина 7–8).

• Оновлення заповіту в Сихемі (Ісуса Навина 9).

• Південна кампанія (Ісуса Навина 10).

• Північна кампанія (Ісуса Навина 11-12).

• Поділ землі і поселення в землі (Ісуса Навина 13-23).

• Оновлення заповіту в Сихемі (Ісуса Навина 24).

Мета написання Євангелія від Івана вказана наприкінці книги. «Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!» (Від Івана 20:30-31). Євангеліє від Івана сконцентровано навколо семи чудес, описання котрих слугує досягненню його мети. Ці сім «знамен» забезпечують структуру всій книзі:

• Перетворення води на вино (2:1-12).

• Зцілення сина царедворця (4:46-54).

• Зцілення в Віфесді (5:1-47).

• Нагодування 5 000 осіб (6:1-14).

• Ходіння по воді (6:15-21).

• Зцілення сліпого (9:1-41).

• Воскресіння Лазаря (11:1-57).

[1]До цього моменту ми зосереджувалися на деталях в окремих віршах, уривках та цілих книгах. Фінальний крок на стадії спостереження — це систематизувати спостереження в формат, який було б легко використовувати. Один з кращих способів зробити це — поєднати матеріал в підсумкову таблицю. Це покаже зв'язок з великими розділами Писання і забезпечить також чіткий підсумок в підготовці до стадії тлумачення уривка з Біблії.

Є багато способів укладання цієї таблиці. Графи залежатимуть від стилю досліджуваного уривка. У цьому розділі ми використовуємо кілька таблиць, щоб показати, як вони можуть допомогти у вивченні Писання.

Серія пов'язаних подій в таблиці.

Було зазначено раніше, що поділ на розділи не завжди відповідає структурі книги. Таблиця, що показує співвідношення подій, допоможе побачити єдність серії епізодів у багатьох розділах; за її допомогою часто можна побачити подібні чи відмінні деталі тих самих подій.

Від Марка 4:35-5:42 описує серію з чотирьох чудес. Якщо порівняти чотири історії, можна побачити, що вони показують контраст між браком віри учнів Ісуса під час шторму і вірою випадкових людей: одержимого чоловіка, жінки, що страждала кровотечею, начальника синагоги. Марк показує, що учні стали очевидцями кожної з цих історій великої віри. Розгляньте ці чотири історії одночасно.

Позакласне завдання.

Заповніть таблицю на підставі Євангелія від Матвія 13:1-23.

1. Прочитайте історію три рази.

2. Відзначте якомога більше деталей.

3. Заповніть таблицю основними ідеями з притчі.

Пам'ятайте, таблиця не є метою; це інструмент, щоб допомогти вам досліджувати і зрозуміти, як застосувати Боже Слово в вашому житті. Мета вивчення Біблії — преображення. Досліджуючи притчу, поставте собі питання: «Який тип ґрунту представляю я? Чи дозволяю я Божому Слову зрощувати плід в моєму житті?»

Позакласне завдання.

Прочитайте Від Марка 5:21-43. У цій одній історії зображені два чуда. Оповідь про жінку, що страждає кровотечею, перериває історію про Яіра та його дочку. Які аспекти цих двох історій ви можете порівняти і які контрасти бачите? Структура виглядає так:

Відображення в таблиці всієї книги.

Таблиця може бути корисною, щоб підсумувати всю книгу; це дасть можливість побачити глобальну картину. У процесі підготовки до її заповнення прочитайте всю книгу кілька разів. Знайдіть великі розділи; у міру прочитання відмічайте повторювані слова, питання та відповіді, знаходьте інші взаємозв'язки, які показують структуру книги.

Три великі розділи з 1 Петра пов'язані між собою. Ми ніколи не збагнемо страждання (3:13-5:11), поки не підкоримося волі Отця (2:11-3:12); ми не зможемо підкоритися волі Отця, поки не пізнаємо Його рятівну силу (1:1-2:10).

Позакласне завдання.

Підготуйте таблицю по Посланню до Ефесян. Вона дозволить вам простежити за розвитком 4 тем в посланні Павла. Один приклад представлено в уроці. Коли закінчите, поставте питання:

• Який взаємозв'язок існує між темами?

• Чи домінує одна з цих тем над іншими?

• Як кожна тема пов'язана із загальною структурою книги?

PDF-файл із ключовими моментами з усіх уроків

(1) Необхідно продовжити процес спостереження, вивчаючи абзац, а потім всю книгу. Біблія не була спочатку розділена на розділи і вірші. Слід переконатися, що ви дотримуєтесь природного поділу тексту під час вивчення.

(2) Читаючи абзац, звертайте увагу на:

• Перехід від загального до конкретного.

• Блоки запитань і відповідей.

• Діалоги.

• Емоційний фон.

(3) Читаючи всю книгу, звертайте увагу на:

• Акценти. Автор може загострювати увагу на чомусь за допомогою…

  • обсягу тексту;

  • висловленої мети;

  • порядку викладення матеріалу.

• Повтори.

  • Повторювані терміни та фрази.

  • Герої, які з'являються знову.

  • Повторювані події чи обставини.

• Зміну напрямку.

• Літературну структуру.

  • Структуру, засновану на біографічному факторі.

  • Структуру, засновану на географічному факторі.

  • Структуру, засновану на історичних подіях чи хронології.

(4) Створення таблиці по розділу Писання чи всій книзі може прояснити структуру.

В уроці 1 ви обрали уривок Писання для вивчення протягом цього курсу. Дотримуючись кроків, представлених в цьому уроці, зробіть якомога більше спостережень за уривком. Шукайте деталі. Підготуйте таблицю (якщо вважаєте, що це на користь), яка підсумує ваші спостереження. Якщо ви вивчаєте курс в групі, поділіться вашими спостереженнями на наступній зустрічі.