(1) Усвідомити важливість уважного читання Писання.

(2) Навчитися ставити важливі питання до кожного вірша, що розглядається.

(3) Навчитися складати план систематичного вивчення Писання.

(4) Практикувати детальні спостереження над обраними уривками.

[1]► Попросіть декількох учасників групи описати, як вони дісталися до вашого місця зустрічі, а також згадати якомога більше деталей. Чи проходили ви повз ресторани, церкви, бізнес-центри? Скільки світлофорів ви бачили? Скільки разів повернули? Чи пройшли ви повз щось незвичайне — те, що зазвичай не зустрічається на вашому шляху? Коли кожен закінчить розповідь, обговоріть, на що вам вдалося звернути увагу, а що залишилося непоміченим.

Коли Ілля закінчує читати Писання, в його уяві виникає картина. Якби ви попросили його прочитати і підсумувати Від Марка 1:29-31, він сказав би: «Ісус разом з чотирма учнями (Симоном, Андрієм, Яковом та Іваном) вийшов з синагоги в Галілеї. Вони пішли в будинок Симона, де була його хвора теща. Христос торкнувся її руки, і лихоманка залишила її. Її стан покращився настільки, що вона змогла приготувати їм їжу; їй навіть не знадобився час для відпочинку і відновлення!»

Коли Іван читає Біблію, він бачить слова, але помічає мало деталей. Якщо ви попросите його прочитати і підсумувати Марка 1:29-31, він скаже: «Ісус відвідав будинок Симона і зцілив когось».

Хто з цих читачів був більш спостережливим? Хто з них довше пам'ятатиме історію? У кого більше інформації для тлумачення? Відповідь очевидна: Ілля побачив картину подій, описаних в Марка 1:29-31; Іван прочитав розділ, але не приділив уваги деталям.

Перший крок у вивченні Біблії — спостереження. Ми ставимо запитання: «Що я бачу в цьому уривку Писання?» Ключ до ефективного тлумачення Біблії — помітити якомога більше деталей вірша. У цьому уроці ми навчимося уловлювати важливі подробиці. Будьте терплячі; чим краще ви зможете зосередитися, тим більше матеріалу у вас буде для тлумачення.

Дії Апостолів 1:8:

Та ви приймете силу,

      як Дух Святий злине на вас,

і Моїми ви свідками будете

            в Єрусалимі,

            і в усій Юдеї

            та в Самарії,

та аж до останнього краю землі.

Що ми можемо побачити в одному вірші?

Яке перше слово?

«Та» — це сполучне слово, яке вказує на попередні вірші. У Діях Апостолів 1:6 учні запитали: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» Тепер, коли Ти воскрес із мертвих, чи встановиш Ти Своє Царство? Ісус відповідає двома твердженнями:

• «То не ваша справа знати час та добу» (Дії Апостолів 1:7). Це відповідальність Отця.

• «Та ви приймете силу… і Моїми ви свідками будете». Це ваша відповідальність.

Хто залучений?

Ви. До кого звертався Ісус? До апостолів (Дії Апостолів 1:2, 4). Приділіть час, щоб поставити собі питання, хто ці апостоли. Складіть список всього, що ви знаєте про них. «Хто» в цьому вірші показує чудову животворящу силу П'ятидесятниці.

• Вони юдеї; Ісус відряджає їх до Самарії!

• Вони були безсилі зцілити одержимого хлопчика (Від Марка 9:14-29); вони приймуть силу.

• Вони втекли в страху під час арешту Ісуса (Вiд Матвiя 26:56); вони будуть свідками аж до краю землі.

Визначте дієслово в вірші.

«Приймете». Дієслово вказує нам на те, що відбувається. В цьому випадку час дієслова свідчить про те, що вони отримають в майбутньому.

Що вони приймуть?

«Силу». Книга Дії Апостолів демонструє цю силу в служінні апостолів.

► Отже, з цього можна почати дослідження місця Писання. Попрацюйте з іншою частиною вірша, відповідаючи на питання:

• Коли вони приймуть силу?

• Хто дасть їм силу?

• Який результат прийняття цієї сили? (Сила передує свідоцтву. Природним наслідком наповнення цією силою буде бажання ділитися Євангелієм з іншими).

• Чиїми свідками вони будуть?

• Де вони свідчитимуть? (Що ви знаєте про ці місцевості? Що особливого в Самарії? Чи хотіли ці апостоли-юдеї йти туди?)

Дмитро мав слабкий зір. Коли він був в молодшій школі, то не міг чітко бачити свого вчителя та читати слова з дошки. Він почав користуватися окулярами, і побачив те, чого раніше не міг! Він чітко бачив обличчя свого вчителя і міг легко прочитати те, що було написано на дошці. Він був у такому захваті!

Детальне спостереження схоже на носіння окулярів для корекції поганого зору: набуття навиків дослідження тексту покращить ваше розуміння того, про що в ньому йдеться.

Практика вивчення уривка з Дій Апостолів 1:8 показує, наскільки добре ви фокусуєтеся на тому, що читаєте на цьому етапі. Розгляньмо додаткові підказки, щоб поліпшити якість вашого спостереження; звернімося до питань, які потрібно ставити, щоб побачити Писання ясніше, а потім зможемо практикуватися, читаючи інші вірші.

Коли ви читаєте уривок з Біблії, будь ласка, не кажіть: «Я вже знаю цей вірш!» — а замість цього попросіть Бога відкрити ваші очі на Його Слово по-новому. Інструменти, представлені в цьому розділі, можуть допомогти вам підійти до вивчення з новим поглядом [1].

Читайте, щоб розуміти.

Десятирічний хлопець вирішив прочитувати Біблію раз на рік. Це було чудове рішення, але, на жаль, він не знав, як робити це більш ефективно. У нього був календар, який вказував, скільки сторінок слід читати кожного дня, але часто хлопець відставав, а в неділю намагався надолужити пропущене. Коли він перевірив календар, то виявив, що відстає на 20 розділів (в Левит!). Хлопець прочитав всю книгу Левит за один день, читаючи так швидко, наскільки це можливо, намагаючись дістатися до її закінчення. Через десять хвилин після завершення він не міг сказати, в чому була суть вісті книги; він читав, не розуміючи.

Вдумливе читання — це важка праця. Біблія описує пошук істини у такий спосіб: «…якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання…» (Приповісті 2:4-5). Читайте Писання уважно. Ставте питання. Робіть нотатки. Аналізуйте розумом.

Іноді ви можете дійти до нового розуміння, перефразувавши Писання своїми словами. Хоча ваша інтерпретація може не відповідати науковому перекладу, однак вона може допомогти вам думати глибоко про значення тексту.

Ставте питання під час читання.

Ключ до осмисленого читання — ставити питання.

► Прочитайте Від Луки 24:13-35 перед тим, як продовжувати цей розділ. У міру вивчення матеріалу уроку повертайтеся до Луки 24, щоб відповісти на кожне питання.

(1) Хто?

Хто з людей згадується в тексті? Що ви знаєте про кожного з них?

Про кого йдеться в Луки 24:13-35? У цьому місці Писання згадується Клеопа та його неназваний супутник [2]; вони йшли в Еммаус в день воскресіння Христа. Як послідовники Ісуса, вони знали про Його чудеса і вчення. У цей день вони стали першими людьми, які отримали пояснення про страждання і воскресіння Христа від Нього Самого і стали одними з перших свідків воскресіння.

(2) Що?

Що відбувається в досліджуваному уривку? Якщо це історичний текст, які події описані? Якщо це послання, чому намагається навчити автор?

В Луки 24 подія — це одкровення Ісуса. Очі цих чоловіків відкрилися на реальність воскресіння (Від Луки 24:31).

(3) Коли?

Як і попередньому питанні, «коли» забезпечує контекст для читання. На стадії спостереження ми звертаємо увагу на деталі, які стосуються часу в самому тексті. З Луки 24:13 ми дізнаємося, що подорож до Еммаусу сталася у той самий день, коли з’ясувалося, що гробниця пуста.

Ці два учні зустрічають Ісуса всього через кілька годин після цієї події. Це відкриває нам дещо про їхні почуття, «як вони розмовляли, і розпитували один одного…» (Від Луки 24:15). Подумайте про емоційні злети й падіння, що пережили ці чоловіки за останні 3 дні.

У четвер вони пережили відчай, коли Христа заарештували; у п'ятницю їхні надії на месіанське царство були зруйновані, коли Ісус зробив свій останній вдих. Сьогодні неділя, і гробниця порожня. Йдучи по дорозі в Еммаус, вони намагалися зрозуміти цю серію загадкових подій.

(4) Де?

Часто корисно запитати: «Де це сталося?» Біблійний атлас допоможе знайти відповіді на це питання; в багатьох Бібліях є карти на останніх сторінках.

В Луки 24 описані події, коли Клеопа та його компаньйон йшли з Єрусалима до Еммаусу — селища, котре знаходилося в 11 кілометрах на захід від міста. До моменту, як вони пройшли цю відстань, «вже вечоріло», але після того, як їхні очі відкрилися, ці чоловіки з радістю повернулися до Єрусалима. Ця новина не могла чекати наступного дня!

(5) Чому?

Відповідаючи на питання про час, ми розуміємо, чому учні були так розчаровані: вони були зневірені, тому що всі їхні надії на Месію погасли з Його смертю.

(6) Як?

Як ця зустріч змінила життя цих учнів? Вони повернулися до Єрусалима з упевненістю, що Ісус воскрес із мертвих. Як і мільйони людей з того часу, їхнє життя назавжди змінилося завдяки Воскресінню.

Читайте той самий уривок або книгу багато разів.

Кемпбелл Морган був одним з найвизначніших проповідників XX століття. Він ніколи не вчився в біблійному коледжі, але став ефективним біблійним учителем. Перед тим, як проповідувати по тексту, Морган читав всю книгу Біблії, яка містила обраний ним уривок, принаймні, 40 разів. Він знав важливі теми книги і розумів звістку автора. Одного разу Морган сказав: «Біблію неможливо зрозуміти, бувши лінивим». Вивчення Писання — це важка праця.

Ви можете запитати: «Як я можу прочитати Біблію 40 разів? Так я ніколи не закінчу». Це може бути не настільки складно, як ви думаєте. Більшість дорослих читають 200 слів за хвилину; вони можуть прочитати 12 000 слів на годину. Кожна з сорока чотирьох книг Біблії містить менше ніж 12 000 слів, включно з посланнями Павла, загальними посланнями, книгами малих пророків і старозавітними книгами Рут, Ездри, Неемії, Естер та Даниїла. За одну годину на день можна прочитати Послання до Ефесян, до Филип'ян, до Колоссян, а також 1 і 2 до Солунян; так ці книги можна прочитати сорок разів за сорок днів.

Читання всієї книги дає розуміння, як вона побудована. Раніше ми читали Дії Апостолів 1:8, де зображувалися події, коли учні були послані як свідки до Єрусалима, Юдеї, Самарії, та «аж до останнього краю землі». У міру повторного читання книги Дій Апостолів ви побачите, що цей вірш задає модель всій книзі. На початку гоніння «виштовхують» учнів з Єрусалима в Юдею; в Діях Апостолів 8 Пилип доносить Євангеліє до Самарії; ще до закінчення книги Дії Апостолів Павло проповідує в Римі, звідки Блага звістка доноситься до решти світу.

Підказки для повторного прочитання

1. Читайте Біблію вголос або слухайте аудіо. Люди з багатьох культур, котрі звикли до Писання в друкованому вигляді, часто забувають, що більшість ранніх християн слухали, як читають Біблію. Коли церква в Ефесі отримала лист Павла, вони не робили копії для кожного члена церкви! Лідер читав послання іншим. Протягом більшої частини історії люди приймали Боже Слово через слухання, а не через читання. Послання Павла читалися в церквах; пророки говорили свою звістку. Читаючи послання вголос чи слухаючи його на аудіо, ви почуєте Боже Слово, подібно до того, як рання церква чула Писання [3].

2. Читайте Біблію в різних перекладах (якщо вашою мовою є кілька перекладів). Деякі переклади більш технічні в своєму підході; деякі легші для розуміння. Читаючи більше ніж один переклад, ви можете отримати новий погляд на послання. Якщо ви знаєте більше ніж одну мову, може бути корисно читати Писання іншою мовою [4].

3. Щоразу під час читання зосереджуйтеся на різних речах. Наприклад, людина може читати Буття 3 один раз на день протягом тижня, щоразу розглядаючи його з іншої точки зору.

Понеділок: прочитайте Буття 3 з точки зору небесного Отця. Як почуває себе Батько, коли бачить гріх Своїх дітей?

Вівторок: який найважливіший вірш в цьому розділі?

Середа: прочитайте Буття 3 з точки зору сатани. Як він намагається зруйнувати Божі взаємини з Його дітьми?

Четвер: прочитайте Буття 3 паралельно з розглядом жертви Ісуса на хресті.

П'ятниця: Прочитайте Буття 3 з точки зору Адама і Єви. Що вони відчули, коли почули рішення (вирок) Бога?

Субота: Прочитайте Буття 3 з точки зору того, хто читає Біблію вперше. Чим ця історія важлива для розуміння решти Писання?

Вибір планів, що дозволяють вам прочитати Біблію за рік, доступний на сайті www.bible.com. Ще один варіант, що ґрунтується на моделі Кемпбела Моргана, — читати книгу багато разів протягом місяця. Оскільки кожну з 44 книг можна прочитати за годину чи менше, це можливо — прочитати одну книгу тридцять разів на місяць, приділяючи цьому одну годину на день. Хоча це може здатися повільним прогресом, повторюване читання книги дасть вам більш глибоке розуміння Божого Слова. Роблячи так, ви можете прочитати Писання повністю тридцять разів за шість років [5].

Вивчайте граматику.

Бог спілкується з нами за допомогою слів. Хоча вам не потрібно бути лінгвістом, щоб розуміти Писання, чим краще ви розумієте написані слова, тим краще усвідомлюєте глибину істини Божого Слова.

Як приклад, ми розглянемо граматичні особливості одного з найвідоміших віршів Павла. «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу (До Римлян 12:1). Досліджуючи граматику тексту, ми звертаємо увагу на…

Дієслова.

Дієслова вказують на дію або стан. Є два дієслова на позначення дій в Посланні до Римлян 12:1.

• «Благаю» означає «закликаю», «переконую» або навіть «молю». Чи відчуваєте ви значимість прохання Павла? Це не просто пропозиція; за нею стоїть глибока емоція, коли апостол благає своїх читачів віддати себе повністю Богові.

• «Повіддавайте» — це активне дієслово. Воно вимагає посвяти. Апостол закликає своїх читачів «повіддавати… тіла» — віддати себе Богу.

Іменники.

В Посланні до Римлян 12:1 важливі для вивчення іменники такі:

• «Браття». Павло пише віруючим; він не закликає грішників до покаяння, а заохочує віруючих до глибшої посвяти.

• «Тіла». Решта Послання до Римлян 12 показує, що «тіла» представляють собою нас цілком. Ми можемо перефразувати це як «віддайте себе повністю».

• «Милосердя». Спасіння Павла могло відбутися тільки завдяки Божому милосердю. В уривку, котрий передує цьому віршу, Павло описує милість, котру Бог проявляє до всіх людей: як до юдеїв, так і до язичників (До Римлян 11:32).

• «Жертва». Той, хто перебував під законом Мойсея, під час поклоніння приносив в жертву тварину; в Царстві Христа ми покликані віддати себе повністю як жертву живу.

Підсилювачі.

Прикметники і прислівники — слова, що вказують на ознаку; вони «розширюють значення слів, які визначають» [6]. В Посланні до Римлян 12:1 «жертва» визначається серією термінів.

• Наша жертва «жива». Ми більше не приносимо в жертву мертвих тварин; ми віддаємо наші життя в щоденне підкорення Богу.

• Наша жертва повинна бути «свята». Поклонник в Старому Заповіті не міг принести кульгаву чи понівечену тварину як жертву; віруючий Нового Заповіту не може пропонувати нечисте, непідпорядковане життя, в жертву.

• Тільки повна і добровільна жертва «приємна Богові».

Прийменники.

Прийменники — це такі слова як в, для, через, на; ці частинки мови здаються незначними, але вони несуть велике смислове навантаження. У Римлян 12:1 два прийменника важливі:

• «Через Боже милосердя» («заради цього милосердя Божого» — сучасний переклад — Прим. пер.) показує нам підставу заклику Павла: це не скупа здача солдата ворогові; навпаки, це радісне підпорядкування дитини волі люблячого Отця.

• Наша жертва на «розумну службу вашу» Богу повинна бути приємною Йому. Для християнина схвалення Бога — найвища нагорода.

Сполучні слова.

Сполучні слова (сполучники) «і» чи «але» значимі. Один автор порівнював їх з розчином, який тримає цеглини разом [7]. У Діях Апостолів 1:8 ми побачили, що «та» вказує на нерозуміння учнів.

В Посланні до Римлян 12:1 «тож» вказує на попередній уривок. Якщо ви прочитаєте всю Книгу до Римлян, то помітите два великі розділи:

• У Посланні до Римлян 1-11 викладено вчення: осуд за гріх, виправдання вірою, освячення віруючого, прославлення як остаточна Божа мета для Його дітей, а також обрання як Божий засіб досягнення цієї мети.

• До Римлян 12-16 показує практичне застосування цієї доктрини. Оскільки ми примирилися з Богом, то тепер живемо відповідно до цього; з огляду на те, у що ми віримо (До Римлян 1-11), діємо (До Римлян 12-16). Сполучний вірш — До Римлян 12:1.

«Тож» — це важливий маркер у багатьох посланнях Павла. Після того, як апостол нагадав галатійським віруючим про велику істину виправдання лише вірою, він закликав їх жити на практиці в повсякденному житті згідно їхнім віруванням: «Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (До Галатів 5:1). Після того, як Павло вчив ефесян значимій доктрині про їх обрання в Ісусі Христі, він закликав їх жити гідно у відповідності до обраності: «Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас» (До Ефесян 4:1). Павло нагадав колоссянам, що вони померли і життя їхнє у Христі з Богом. Як їм слід жити відповідно до цього знання? «Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження» (До Колоссян 3:5).

Шукайте особливі деталі в тексті[8].

Розпізнавання технік, які використовують біблійні автори, щоб підкреслити важливі ідеї в тексті, може принести новий погляд у дослідження тексту: слід шукати і звертати увагу на нижчезазначене.

Повторювані слова.

Використання автором повторюваних слів вказує на важливу ідею. На стадії спостереження ви можете не орієнтуватися на всі його глибинні значення, але слід відмітити слово і задати собі питання, чому воно повторюється.

► Прочитайте нижчезазначені уривки і відмітьте повторювані слова:

2 до Коринтян 1:3-7. Скільки разів у цьому уривку повторюється слово «потіха» («потішення»)? Приклади запитань, які ви можете поставити, коли помітите повторення в цьому уривку:

• Чи використовується слово «потіха» в одній формі у всіх випадках вживання (однаково)? Іноді це дієслово, часом іменник або дієприслівник.

• Які підсилювачі використовуються? Всіляка потіха, наше потішення, ваша потіха.

Від Івана 15:1-10. Скільки разів у цьому уривку повторюється слово «перебувати»? Приклади запитань, які ви можете поставити, коли помітите повторення в цьому уривку:

• Які умови перебування в Ньому?
• Чи йдеться в цьому уривку про те, що це можливо — не перебувати в Ньому?
• Які наслідки того, що ми не перебуватимемо в Ньому?
• Які благословення перебування в Ньому?

Контрасти.

Багато біблійних авторів протиставляють людей чи ідеї. Коли ви бачите сполучники «але» чи «а» в середині вірша, вони можуть пов'язувати дві протилежні думки; в багатьох приповістях використовується цей спосіб.

• Існує два способи реакції на критику: «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Приповісті 15:1).

• Є два способи прийняти важливе рішення: «Коли бракує розумного управління, народ занепадає, а при численних радниках люди безпечні» (Приповісті 11:14, сучасний переклад).

• Реакція на потребу показує наше ставлення до Бога: «Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його» (Приповісті 14:31).

Автори Нового Заповіту також використовують цей спосіб. Павло вказував на протилежність наших старих життів (темряви) і нових (світло): «Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі…» (До Ефесян 5:8).

В 1 Івана 1:5-7 демонструється контраст між темрявою і світлом двома способами:

• Бог є світло і немає в Ньому темряви.

• Якщо у нас є спілкування з Богом, ми будемо ходити у світлі, а не в темряві.

Порівняння.

Контрасти спрямовані на різницю, а порівняння — на подібність.

• «Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає» (Приповісті 10:26).

• «Що холодна вода для спрагненої людини, те добра звістка з далекого краю» (Приповісті 25:25, сучасний переклад).

► Прочитайте Якова 3:3-6. З якими трьома речами порівнюється язик? Що ви можете дізнатися з цих трьох порівнянь?

► Кожен вірш Приповістей Соломона 26:7-11 містить порівняння; проаналізуйте їх. Наприклад, 26:7: «Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка». Які схожості ви бачите між приповісткою в устах безумних і ногами кульгавої людини?

Перелік.

У міру читання Біблії ви повинні звертати увагу на переліки і вивчати їх, щоб помітити важливі особливості.

► Перед тим, як продовжити урок, приділіть час вивченню таких списків:

• В 1 до Коринтян 3:6 Павло показує компоненти свого служіння в Коринті.

• В 1 Івана 2:16 перераховані речі, що приходять від світу, а не від Отця.

• До Галатів 5:19-21 вказує на вчинки гріховної природи.

• До Галатів 5:22-23 називає плоди Духа.

Цільові твердження.

Такі слова як «щоб», «що», «тому» часто описують мотивацію до дії чи її результат. Приділіть час, щоб розглянути взаємозв'язок між ціллю і результатом; запитайте, чому Писання дає цю настанову.

• «Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив», (чому?) «щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє» (Від Івана 15:16).

• «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб (чому?) мені не грішити проти Тебе» (Псалом 118:11).

• «Так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу»,(чому Він обрав нас?) «щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові» (До Ефесян 1:4).

В інших випадках твердження покажуть, як мета була досягнута:

• «Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!» (Псалом 118:9).

• Як ми можемо бути впевнені, що живі? «…Бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити» (До Римлян 8:13).

Умовні конструкції.

Речення, що починаються з «якщо», «коли» часто містять умову. Іноді читачі Біблії очікують, що обіцянки будуть виконані без дотримання будь-яких вимог, однак умовна обіцянка залежить від виконання конкретної вимоги. Це часто можна побачити в реченнях з умовними конструкціями.

Умова: «Тому то, коли хто в Христі…»

Результат: «…той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове» (2 до Коринтян 5:17).

Умова: «Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення…»

Результат: «…то вчиню» (Від Івана 14:14).

Молитва під час читання.

Ця настанова може здатися очевидною, але вона важлива. Для християнина вивчення Біблії і молитовне життя нерозривні. Розділити молитву і вивчення Писання — значить роз'єднати два аспекти нашого щоденного спілкування з Богом.

Яків запевняє, що ми можемо просити про Божу допомогу, коли нам бракує мудрості: «А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана» (Якова 1:5). Це чудова обіцянка, коли нам потрібна допомога Всевишнього в розумінні Божого Слова.

Псалом 118 показує зв'язок між молитвою і Писанням. Псалмоспівець постійно звертається з проханням до Бога направити його в вивченні Слова Божого; так само і ми можемо просити Всевишнього допомогти в нашому дослідженні.

• «Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!» (Псалом 118:18).

• «Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму» (Псалом 118:27).

• «Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!» (Псалом 118:33).

Багато людей на власному досвіді пізнали силу перетворення слів Писання на молитву. Спробуйте використати нижчезазначені уривки як особисті молитви:

• Псалом 23 — молитва про провід та захист.

• Ісаї 40:28-31 — молитва про Божу силу.

• До Филип'ян 4:8-9 — молитва про богоугодний розум.

PDF-файл із ключовими моментами з усіх уроків

(1) Почніть процес спостереження, розглядаючи один вірш; поставте якомога більше питань до нього.

(2) Етапи для поліпшення якості вашого спостереження складаються з таких кроків:

• Читайте, щоб розуміти.

• Ставте питання під час читання.

  • Хто?

  • Що?

  • Де?

  • Коли?

  • Чому?

  • Як?

• Прочитайте той самий уривок або книгу декілька разів.

• Вивчайте граматику. Шукайте...

  • Дієслова.

  • Іменники.

  • Підсилювачі.

  • Прийменники.

  • Сполучні слова (сполучники).

• Шукайте особливі деталі в тексті:

  • Повторювані слова.

  • Контрасти.

  • Порівняння.

  • Перелік.

  • Цільові твердження

  • Умовні речення.

• Моліться, коли читаєте.

(1) Складіть список спостережень за уривком Ісуса Навина 1:8. Напишіть цей вірш на папері і почніть ставити питання: хто? що? де? коли? кому? як? Використовуючи приклад, наданий на попередній сторінці цього уроку, здобудьте якомога більше спостережень. На цій стадії ви не тлумачите вірш і не готуєте план проповіді; ви просто шукаєте деталі.

(2) Щоб попрактикуватися, ту саму роботу виконайте з уривком Від Матвія 28:18-20.