Lesson 10: Дух Святий

(1) Студенти повинні розуміти і бути спроможними пояснити:

• Ознаки, котрі демонструють, що Дух Святий — Особистість.

• Біблійні докази особистісності і божественності Святого Духа.

• Чому особистісність і божественність Святого Духа є важливими доктринами.

• Робота Духа Святого в історії людства і зараз.

• Практичні аспекти взаємин віруючого з Духом Святим.

• Твердження віри про Духа Святого.

(2) Одна з практичних цілей уроку — формувати вміння застосовувати принципи дарів Духа.

► Прочитайте разом Псалом 138. Обговоріть, що в ньому мовиться про Духа Святого.

Деякі люди вважають Святого Духа чимось, що збуджує їхні емоції, або силою, котру вони намагаються використати, або безособистісною енергією чи просто присутністю. Наприклад, свідки Єгови кажуть: «Дух Святий не особистість і не частина Трійці; це активна сила Бога, яку Він використовує для досягнення Своїх цілей... Певною мірою Його можна порівняти з електрикою» [1].

► У чому помиляються свідки Єгови щодо розуміння доктрини про Духа Святого?

[2]Свідки Єгови сприймають Духа Святого як неособистісну силу. Через те, що у них відсутнє біблійне розуміння Бога, вони не можуть бути у правильних взаєминах з Ним.

Ми не повинні очікувати, що зможемо зрозуміти все про Духа Святого. Ісус сказав, що Його робота подібна до вітру: ви відчуваєте Його, але не знаєте, звідки Він прийшов і куди йде (Від Івана 3:8), однак існують деталі, які ми можемо знати про Духа, і вони важливі для наших взаємин з Богом.

У Діях Апостолів ми зустрічаємо найбільшу кількість описань взаємодії Духа Святого з церквою. Там ми бачимо приклад ставлення церкви до Божого Духа:

[3]1. Церква вшановувала Духа Святого в Його божественності (прочитайте Дії Апостолів 5:3-4).

2. Церква знала про присутність, діяльність та керівництво Духа Святого (прочитайте Дії Апостолів 15:28).

3. Церква усвідомлювала свою залежність від Божого Духа і відповідальність за взаємодію з Ним (прочитайте Дії Апостолів 4:24, 31).

Щоб нам увійти в такі взаємини з Духом Святим, потрібно усвідомлювати, що Він Особистість і Бог.

У Духа Святого немає тіла, як у Ісуса, але Він справжня Особистість; Йому притаманні відповідні атрибути, як то розум, воля та емоції. Чи є у Духа Святого воля? Він наділяє духовними дарами християн, «як Він хоче» (1 до Коринтян 12:11). Чи є у Духа Святого інтелект? «Дух усе досліджує, і глибини Божі» і знає їх (1 до Коринтян 2:10). Чи є у Духа Святого емоції? Нам сказано не «засмучувати Святого Духа» (До Ефесян 4:30). Якщо Божий Дух може засмучуватися, то у Нього є емоції. Завдяки тому, що у Духа Святого є воля, розум та емоції, ми знаємо, що Він Особистість.

► Чому важливо знати, що Дух Святий — Особистість?

Особистість наділена здатністю до перебування у взаєминах з іншими. Якби Святий Дух був безособовою силою, ми не могли б мати з Ним стосунків. Згідно з Посланням до Филип'ян 2:1 і 2 до Коринтян 13:14, Дух Святий може перебувати в спілкуванні з нами, тому Він є особистістю.

Примітка для лідера класу: для подальшого біблійного розгляду того, що Дух Святий — Особистість, зверніться до інформації наприкінці цього уроку під назвою «Біблійні докази особистісності Святого Духа».

Дух Святий всезнаючий, всевидющий і всюдисущий Бог. Пам'ятаєте історію Ананія та Сапфіри? Перед тим, як Ананій впав замертво, Петро сказав йому: «…чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!» (Дії Апостолів 5:3-4). Ця подія показує нам, що говорити неправду Духу Святому — це те саме, що обманути Бога, тому Дух Святий — Бог.

Святий Дух всезнаючий. Ми бачимо в 1 посланні до Коринтян 2:10-11, що Він знає все Боже. Для цього потрібен необмежений розум. Дух Святий надихав написання Старого Заповіту, включно з пророцтвами, а це вимагає всезнання (прочитайте 2 Петра 1:21). Нам сказано, що Писання натхненне Богом (2 Тимофію 3:16), тому Дух Святий — Бог.

Дух Святий всюдисущий. Псалом 138:7-10 сповіщає нам, що немає місця, куди може втекти людина від Божого Духа: Він присутній в кожному віруючому, тому що в Біблії мовиться, що, якщо людина не має Духа Христового, то вона і не Його (До Римлян 8:9). Контекст показує, що Дух Христів — це Святий Дух.

Божий Дух всемогутній. Він здійснює те, що може тільки Бог: викриває світ про гріх, про правду і про суд (Від Івана 16:8); для цього Він повинен мати доступ до совісті кожної людини, щоб донести до її розуму певні істини та переконання; Він також може наділяти віруючого внутрішньою силою (прочитайте До Ефесян 3:16). Важко уявити силу і мудрість, необхідні для цього, особливо зважаючи на той факт, що всі люди різні. Сповнюючись Святим Духом кожен віруючий приносить духовні плоди (прочитайте До Галатів 5:22-23).

В Євангелії від Луки 12:10 сказано, що Святого Духа можна зневажити. Тільки Бога можна хулити, тому Святий Дух повинен бути Богом.

Дух Святий вічний (До Євреїв 9:14).

Наші тіла названі храмом Божим, через те що Дух Святий живе в нас (1 до Коринтян 3:16).

З біблійних доказів ми знаємо, що Дух Святий — Бог, третя Особа Трійці.

► Чому важливо вірити в божественність Духа Святого?

Важливо вірити в божественність Святого Духа, щоб шанувати і поважати Його, як Він на те заслуговує. Було б серйозною помилкою не поклонятися Духу Святому через невизнання Його Богом.

Стверджуючи, що Дух Святий відрізняється від Отця і Сина, ми не маємо на увазі, що вони різні індивідуальності (як різні люди). Члени Трійці перебувають Один в Одному, і Всі є Бог, але Вони достатньо різні, щоб спілкуватися Один з Одним, любити Один Одного і мати справжні особисті взаємини всередині Трійці і з нами.

Писання показує нам відмінності між особистостями Трійці. Наприклад, в 14-16 розділах Євангелія від Івана Ісус говорить про Втішителя, Котрий буде посланий, коли Він повернеться до Отця (прочитайте Від Івана 14:16-17, 26; Від Івана 15:26; Від Івана 16:7, 13-15). Він вчитиме і направлятиме учнів. Якби Христос і Дух Святий були однією особистістю, не було б ніякого сенсу в словах Христа про іншого Втішителя; Ісус говорив про Когось іншого — Того, Хто відрізняється від Нього.

Христос сказав в Івана 16:13-15, що Дух Святий не від Себе говоритиме, але явить Ісуса, і все, що Христос прийняв від Отця. Це твердження не мало б сенсу, якби Син і Отець були однією Особистістю, як і Дух Святий.

Подивіться, що сталося під час хрещення Спасителя. Син хрестився, голос з неба промовив: «Ти Син Мій Улюблений», — і Дух Святий, як голуб, опустився на Ісуса (Від Марка 1:10-11). Всі три члени Трійці проявились тут одночасно, але очевидно, що вони відрізняються Один від Одного.

Як окрема Особистість, Дух Святий перебуває у взаєминах з Отцем і Сином протягом вічності. Бог створив нас, щоб ми увійшли в ці взаємини і насолоджувалися спілкуванням з Господом (1 Івана 1:3-4), як кожна з Осіб Трійці насолоджувалася спілкуванням Один з Одним споконвіку (прочитайте Від Івана 17:22-23).

З часів сотворіння Дух Святий діяв у світі. Він був присутній при творенні Землі та залучений в цей процес (Буття 1:2, 26); наділяв особливими здібностями людей, котрі були покликані до певної праці (Вихід 35:30-31; Суддів 3:9-10; Суддів 15:14-15); давав послання пророкам, котрі намагалися утримати людей у взаєминах з Богом (Ісаї 61:1); надихав Писання (2 Петра 1:21). Дух Святий здійснював труд в серцях людей, намагаючись навернути їх до Бога (Дії Апостолів 7:51).

Його називають Духом життя (прочитайте До Римлян 8:2); Він її даятель, Котрий створив нас; якби Він був забраний зі світу, життя припинилося б, і людина перетворилася б на порох (Йова 33:4, 34:14-15).

Новий Заповіт відкрив нову еру діяльності Духа Святого. Іван Хреститель сказав, що Ісус хреститиме людей Духом Святим (Від Матвія 3:11). Христос направляв учнів в очікуванні того, що Він називав «обітницею Отчою», — хрещення Духом Святим, котре відбулося в день П'ятидесятниці (Дії Апостолів 1:4-5, 8).

Ісус обіцяв Своїм учням, що Дух Святий буде з ними, нагадуючи їм про те, чому Він їх навчав; Божий дух вестиме їх в істині (Від Івана 14:26, 16:13).

Христос сказав, що Дух Святий — Втішитель (Від Івана 14:16, 26, 15:26, 16:7). Це грецьке слово означає, що Ісус підбадьорюватиме і допомагатиме; також це слово може значити «представник». Дух Святий є представником Ісуса і нагадує Його слова [1].

► Що робить Дух Святий?

Труд Духа Святого неможливо повністю пояснити, але є список деяких Його дій.

1. Він викриває в гріхах (Від Івана 16:8; 1 до Коринтян 2:4; 1 до Солунян 1:5), інакше людині було б неможливо усвідомити потребу в покаянні і отримати прощення.

2. Він відроджує, дає життя мертвим у гріхах (До Тита 3:5; До Ефесян 2:1; Від Івана 3:5).

3. Він дає віруючим впевненість у спасінні (До Римлян 8:16).

4. Він живе в кожному християнині (в кожному спасенному є Дух Святий) (До Римлян 8:9; 1 до Коринтян 6:19).

5. Він наділяє розумінням Божої істини (1 до Коринтян 2:9-10, 13-14; 2 до Коринтян 3:14-17; До Ефесян 6:17).

6. Він ініціює поклик на служіння і направляє в ньому (Дії Апостолів 13:2-4, 15:28, 16:6-10).

7. Він освячує віруючих і робить їх серця чистими (Дії Апостолів 15:8-9; 1 Петра 1:2).

8. Він дає силу жити в перемозі над гріхом (До Римлян 8:1, 8:5, 8:13; До Галатів 5:16).

9. Він приносить (продукує) духовні плоди в житті віруючих (До Галатів 5:22-23).

10. Він наділяє дарами для служіння (1 до Коринтян 12:4-10, 28-30; До Римлян 12:6-8; 1 Петра 4:10-11).

11. Він дає особливе помазання і силу для служіння (Дії Апостолів 1:8, 13:9; До Галатів 3:5; 1 Петра 1:12).

12. Він допомагає віруючому молитися згідно з волею Бога (До Римлян 8:26-27; До Ефесян 6:18).

13. Він створює єдність та спільність у церкві (До Ефесян 4:3; До Филипʼян 2:1).

Примітка для лідера групи: будь-хто з студентів може пояснити інформацію, що міститься в блоці, решті.

1. Дух здійснює Свою роботу через різні дари, дії і настанови (1 до Коринтян 12:4-6).

2. Духовні дари уділяються згідно з волею Бога, а не з духовністю людини (1 до Коринтян 12:11, 4:7).

3. У кожної людини є здібності, дані їй Духом Святим (1 до Коринтян 12:7).

4. Не можна очікувати певного дару від кожного віруючого у Христа (1 до Коринтян 12:8-11, 14-30).

5. Дари завжди повинні використовуватися для служіння іншим на славу Божу (1 до Коринтян 12:21-22, 25; 1 Петра 4:10-11).

Не всі віруючі погоджуються з практикуванням дару інших мов. Деякі християни вірять, що кожен має говорити чи молитися іншими мовами, сповнившись Духом Святим.

Частина християн вважає, що дар мов дається віруючим для спілкування з людьми, котрі розмовляють іншою мовою; підставою цього є той факт, що в день П'ятидесятниці апостоли ділилися євангельською звісткою з людьми, промовляючи до них на їхніх рідних мовах (Дії Апостолів 2:6); і що Бог дає цей духовний дар, як і будь-який інший, тому, кого обирає (1 до Коринтян 12:4-11). Немає такого дару, котрий повинен мати кожен віруючий (1 Коринтян 12:29-30), і тому дар мов не є доказом будь-чого для християнина (1 Коринтян 14:22), хоча кожен має Святого Духа (До Римлян 8:9).

Різні погляди на дар інших мов можуть заважати віруючим тісно співпрацювати в деяких формах служіння, але не слід засуджувати один одного за погляди з цього приводу.

Якщо у вас є взаємини з Богом, то також і з Духом Святим: неможливо знати одну Особу Трійці і не знати Інших (прочитайте До Ефесян 2:18; Від Івана 6:44).

Людині не обов'язково розуміти доктрини, що стосуються Духа Святого, до того, як вона отримає спасіння: учні не знали багато чого про Духа, але Ісус сказав їм, що вони знали Його, тому що Він вже був з ними (прочитайте Від Івана 14:17).

Знання правильного вчення про Духа Святого допоможе нам перебувати в правильних взаєминах з Ним, і ми зможемо бути більш ефективними в житті.

Усвідомлення, що Дух Святий — Особистість, дає нам підстави для того, щоб перебувати у взаєминах з Ним. Ми можемо розмовляти з Ним, і Він промовлятиме до нас. Зазвичай Він не говорить слова вголос, але знаходить способи, щоб показати нам волю Бога та Його любов. Якщо ми дійсно бажаємо рухатися в Божій волі, Він направлятиме нас, хоча ми і не завжди відчуватимемо це.

Знаючи, що Він Особистість, ми не поводитимемо себе з Ним, як з неособистісною силою. Коли ми поклоняємося Богу, то думаємо про те, Хто Він і який, а не просто насолоджуємося почуттями. Коли ми молимося, то використовуємо свій розум і намагаємося зрозуміти, що Господь хоче показати нам, а не виголошуємо набір слів, сподіваючись на їхню магічну дію, як представники інших релігій.

Знання, що Дух Святий — Бог, повинно викликати у нас ставлення побожного поклоніння. У міру того, як ми молимося і відчуваємо Його провід, слід пам'ятати, що Він Бог, Котрий любить, знає досконало і нас, і наше майбутнє; також Він є абсолютним авторитетом, Якому всі повинні бути слухняні.

Він з нами завжди. Писання говорить, що ми повинні ходити в Дусі (До Галатів 5:25), і жити, пам'ятаючи про Його постійне перебування з нами, а не думати, що ми приходимо в Його присутність тільки в церкві. Він не тільки з нами, але і всередині нас, і тому ми повинні жити чистим життям (прочитайте 1 до Коринтян 6:19).

Слід пам'ятати про Його першочергові цілі — дати нам перемогу нам гріхом і чистоту серця (До Римлян 8:13; До Галатів 5:16; Дії Апостолів 15:8-9); не потрібно молитися про інші речі, якщо ми не дозволяємо Господу досягти першорядної мети: моліться з вірою, щоб Він освятив вас у всій повноті (прочитайте 1 до Солунян 5:23).

У життєвих стражданнях Він дає нам внутрішні сили (До Ефесян 3:16); розуміє нас, наші ситуації і може дати саме те, в чому ми відчуваємо потребу.

У служінні ми повинні покладатися на провід Божого Духа, і тільки Він Сам надає силу Своєму Слову. Від Нього залежать зміни в серцях інших людей. Ми бачимо це в книзі Дії Апостолів. Жодна людська здібність не може замінити роботу Духа.

Навіть якщо ми вже були сповнені Духом, необхідно пам'ятати про важливість підтримання взаємин з Тим, Хто наповнює нас. Веління наповнюватись Духом спонукає робити це постійно (прочитайте До Єфесян 5:18), і це відбувається через наші взаємини з Ним.

► Прочитайте разом твердження віри щонайменше двічі.

Дух Святий є третьою Особою Трійці, і Він повністю божественний, як Син та Отець. Він викриває в гріхах, відроджує, перебуває в кожному віруючому, даючи йому перемогу над гріхом і очищаючи серце. Божий Дух творить єдність церкви, благословляючи плодами і духовними дарами для служіння.

Примітка для лідера групи: цей розділ є необов'язковим і може бути розглянутий, якщо група відчуває потребу в додаткових біблійних доказах у цьому питанні.

Деякі люди відкидають особистісність Духа Святого і вважають, що Він є неособистісною силою, як електрика або гравітація, однак це не відповідає тому, як Дух Святий зображений в Біблії. Електрика не мислить і не говорить; гравітації не можна сказати неправду; нерозумна сила не може розуміти Божу волю.

Деякі люди вважають, що ці місця з Біблії — лише метафори, і вжиті не в прямому смислі, однак Писання зазвичай говорить про Духа, використовуючи особистісні терміни, до того ж люди спілкувалися з Ним, як з Особистістю. У кількох місцях про Духа мовиться в образній формі, як про речовину, наприклад, коли Біблія говорить, що Дух буде «вилитий» (Дії Апостолів 2:17). Такі уривки потрібно розглядати як образні, оскільки зазвичай Біблія говорить про Духа як про Особистість.

Біблійні докази того, що Дух Святий — особистість:

• В Матвія 28:19 Ісус велить хрестити в ім'я Отця, Сина і Духа Святого, що вказує на те, що всі Три Особи Трійці наділені авторитетом.

• 2 Послання до Коринтян 13:14 згадує про «причастя» Духа, що включає усвідомлену комунікацію в Ним.

• В Марка 13:11 віруючим обіцяно, що Дух Святий говоритиме через них в часи гонінь.

• В Івана 14:17, 26 Дух Святий названий Духом істини, Котрий вчитиме і нагадуватиме.

• В Івана 16:7-11 Ісус обіцяв, що Дух Святий світові виявить про гріх, про правду і про суд, що вимагає інтелектуальної комунікації.

• В Івана 16:13-15 читаємо, що Дух Святий говоритиме не про Себе, а про Христа.

• Згідно з 1 Посланням до Коринтян 12:11, Дух Святий вирішує, як уділяти духовні дари.

• Він свідчить нашому духу, що ми діти Божі (Послання до Римлян 8:16).

• Заступається за нас перед Отцем і наділений розумом, знаючи волю Бога (До Римлян 8:26-27).

• Згідно з Посланням до Ефесян 4:30, Його можна засмутити, що означає, що Він розуміє наші реакції і відчуває емоції.

• Йому можна сказати неправду, що вказує на те, що Він розуміє те, що ми говоримо (Дії Апостолів 5:3).

• Він говорить, дає повеління; у Нього є воля, яку люди мають виконувати (Дії Апостолів 13:2-4).

• Він направляв апостолів в їх місіонерських поїздках і зупиняв, коли їхні пересування не відповідали волі Бога (Дії Апостолів 16:6).

(1) Завдання з вивчення уривка. Усім студентам слід запропонувати уривок з Писання (зі списку); до наступного уроку потрібно прочитати його і написати невеликий роздум про те, як він стосується теми уроку.

• Дії Апостолів 1:4-8;

• До Римлян 8:1-14;

• 1 до Коринтян 2:9-16;

• 1 до Коринтян 12:1-13;

• До Галатів 5:22-26.

(2) Тест: наступне заняття почнеться з тесту по уроку 10. Уважно вивчіть відповіді на питання під час підготовки.

(3) Завдання з викладання: не забувайте планувати та звітувати про свій позакласний час викладання.

(1) Назвіть три аспекти ставлення ранньої церкви до Духа Святого.

(2) Звідки нам відомо, що Дух Святий — Особистість?

(3) Назвіть п’ять тверджень, які свідчать, що Дух Святий — Бог.

(4) Назвіть 9 дій Духа Святого.

(5) Які цілі першочергові для Духа Святого?