► Прочитайте разом Послання до Ефесян 3:3-10. Що в цьому уривку мовиться стосовно церкви?
Протягом століть до часів Нового Заповіту церква була не повністю розкритою таїною. Були люди, які відчували Божу благодать і перебували у взаєминах із Всевишнім, але запланована Богом (До Римлян 4:1-8) церква ще не була заснована.
► Коли утворилася церква?
Церква бере початок з життя і служіння Ісуса; в її основі було спасіння, забезпечене Христом (Від Матвія 16:16-18). Ера церкви почалася в день П'ятидесятниці; з цього дня вона стала діяти в силі Духа Святого без фізичної присутності і видимого лідерства Христа на землі (Від Івана 16:7).
Ісус дав Своїм учням владу формувати Його доктрини і поширювати їх по всьому світу (Від Матвія 28:18-20). Він пообіцяв, що Дух Святий направлятиме їх в істині (Від Івана 16:13). Церкву можна назвати апостольською, тому що вчення апостолів було її фундаментом. Будь-які вірування, що суперечать цим доктринам, не повинні називатися християнськими.
Зважаючи на вищезазначене, церква ґрунтується на…
1. служінні Ісуса;
2. спасінні, забезпеченому Христом;
3. подіях П'ятидесятниці;
4. поширенні апостольської доктрини.
Церква як жива інституція
Церква порівнюється з сім'єю, в якій Бог є Отцем, а віруючі — братами та сестрами (Від Матвія 12:48-50, До Колоссян 1:2); вона названа народом, але її представники не об’єднані єдиною національністю та біологічною кревністю (1 Петра 2:9-10); це не є одна раса. Церква порівнюється з тілом, в якому глава — Христос (До Ефесян 4:15-16, 5:30) а члени громади піклуються один про одного (1 до Коринтян 12:14, 26).
Як член тіла, християнин не повинен бути незалежним від церкви: він відчуває потребу в інших так само, як і вони потребують його (1 до Коринтинян 12:21). Неприйнятно для віруючої людини жити без общини, неначе вона може бути самодостатньою поза її живим організмом.
Не бути частиною церкви — значить не бути причетним до того, що Христос робить на землі; не поважати і не любити церкву — означає не любити і не поважати Христа.
Помісна церква як живий організм
Існує одна вселенська церква, але також має бути і помісна. Члени тіла не можуть функціонувати, якщо вони не зібрані воєдино. Павло писав віруючим в Коринфі, що вони є тілом Христа (1 до Коринтян 12:27): йдеться про те, що помісна община є тілом Ісуса в тому місці, де вона перебуває.
Бог створив помісну церкву, щоб вона була родиною віри:
1. Функціонувала як живий організм з проявами духовних дарів.
2. Задовольняла різні потреби членів церкви (як людськими, так і божественними ресурсами).
3. Являла світові Божу мудрість у кожному аспекті життя.
4. Запрошувала невіруючих до навернення та долучення до духовної сім'ї.
У справжньої громади виникають фінансові питання, тому що в ній піклуються про потреби своїх членів (Якова 2:15-16, 1:27). Задоволення потреб брата чи сестри у Христі — відповідальність общини, якщо ця людина бере участь в житті церкви і несе посильну відповідальність.
Бог розподіляє духовні дари і дає особливий поклик на служіння, щоб створити і зміцнити помісну церкву (До Ефесян 4:11-12).
Помісна церква служить соціуму. Перший пріоритет духовний — проповідувати Божу істину. Також община піклується про матеріальні потреби, але в пріоритеті повинні бути люди, які постійно беруть участь у духовному спілкуванні общини (До Галатів 6:10).
Досконалість церкви
Ісус віддав Себе за церкву, щоб «була свята й непорочна» (До Ефесян 5:27); вона не повинна миритися з гріхом, хоча завжди налаштована на прощення. Лідерам слід бути прикладом святого життя (1 Тимофію 3:2-3). Якщо член церкви грішить, він повинен бути викритий і, врешті-решт, відділений від громади, якщо не покається (1 до Коринтян 5:11-13).
► Чому церква недосконала?
Люди в церкві не будуть абсолютно досконалими. Через служіння благовістя приходитимуть ті, хто ще не розкаявся в гріхах. Навіть в життях спасенних зустрічатимуться протиріччя і недоречності, тому що вони ще не знають, як керуватися істиною на практиці у всіх аспектах свого життя. Зрілі християни також можуть допускати невірне ставлення, тому що знаходяться в процесі духовного зростання. Частина завдання церкви — постійно вчити Божому Слову та його застосуванню на практиці в житті, а також вести людей до духовної зрілості (До Ефесян 4:11-16; 2 Тимофію 3:16-17).
Визначення церкви
Вселенська церква складається з усіх віруючих у всі часи по всіх куточках світу. Іноді її називають «невидимою», тому що це не земна організація, котрою керує вселенська церква, зі списком членів, які до неї належать.
Помісна община — це спільнота зібраних разом віруючих в певному місці для реалізації функцій Тіла Христового. Група не є церквою, якщо люди збираються, керуючись більш вузькими задачами.
Розгорнуте визначення помісної церкви, яке допомагає відрізнити її від інших груп, звучить так: «Помісна церква — група охрещених віруючих, зібраних разом для служіння, навчання, поклоніння, спілкування, поширення Євангелія. Вона бере на себе духовне лідерство, готова служити всім верствам суспільства через різні дари Тіла і постійно практикує християнські таїнства» [1].
[1]Девід Докері, Southern Baptist Consensus and Renewal: A Biblical, Historical, and Theological Proposal (Nashville: B&H Publishing Group, 2008), 127
Єдність вселенської церкви
Існує одна церква на всі часи і по всій землі. Ісус сказав: «Я створю церкву», — не церкви. Апостол Павло писав, що є одне тіло, один Дух, одна надія, один Господь, одна віра і одне хрещення (До Ефесян 4:4-6).
В символах віри ранніх християн були посилання на католицьку церкву. Слово «католицька» стосувалося не Римо-католицької церкви, а вселенської, що складалася з усіх істинних християн по всій землі.
[1]Єдність вселенської церкви полягає не в тому, що це одна організація з єдиним управлінням: цього не станеться до повернення Христа. Деякі люди дуже хотіли б, щоб так було, але, мабуть, це не Божа воля, тому що Ісус виправляв учнів, коли вони вважали, що людина не повинна служити поза їх посвяченою групою (Від Луки 9:49-50). Якби Христос хотів централізованого управління вселенською церквою, Він міг би залишитися на землі і фізично керувати нею, однак усвідомлював, що розмаїта робота Святого Духа по всьому світу не відбуватиметься так, як повинно, якщо Він залишиться фізично на землі (Від Івана 16:7).
► На чому ґрунтується єдність вселенської церкви?
В основі єдності вселенської церкви —
1. апостольські доктрини,
2. трансформуючі відносини із Христом.
Доктринальна єдність не означає, що віруючі погоджуються в усьому, навіть у важливих доктринальних питаннях; це означає, що вони поділяють ключові доктрини про сутність Бога і Христа, а також невід'ємні частини Євангелія. Без цього вони не можуть поклонятися одному Богу або переживати Його благодать.
[2]Доктрина — це не єдина передумова християнської єдності. У віруючих складаються тісні взаємини один з одним завдяки особистим трансформуючим взаємовідносинам із Христом. Внаслідок того, що вони покаялися в гріхах, вклали свою віру у Христа і отримали життя в Дусі Святому, взаємини між християнами особливі; віруючі впізнають один одного по всьому світу, не зважаючи на розбіжності.
Якщо твоє серце праведне, як і моє, тоді люби мене як друг, котрий ближчий за брата; як брат у Христі, як громадянин Нового Єрусалиму, як воїн однієї армії, що підпорядковується одному Капітану нашого спасіння. Люби мене як громадянина одного зі мною Царства доброю і терплячою любов'ю як спадкоємець Його слави.
Джон Веслі, проповідь «Дух єдності.
[2]Я дійшов висновку, що ознакою по-справжньому освяченого серця є те, що воно більше дбає про спасіння інших, ніж про власне благополуччя.
Денніс Кінлоу
Єдність помісної церкви
Ми можемо вважати християнином будь-яку людину, котра дотримується ключових християнських доктрин і перебуває в трансформуючих взаємовідносинах із Христом, але доктринальна згода кожної окремо взятої помісної церкви повинна бути більш деталізованою.
Помісна церква — це група людей, посвячених спільному поклонінню, поширенню Євангелія, учнівству новонавернених і молоді, навчанню практичним аспектам християнського життя. Для того, щоб люди домоглися цих цілей, вони повинні досягти єдності в розумінні багатьох доктринальних деталей.
Наприклад, людина в помісній церкві закликає кожного новонаверненого молитися про дар мов, але інші лідери в тій самій громаді не вірять, що це те, що обіцяно Богом кожному віруючому. Вони непокояться, що люди потраплять в духовну оману, якщо намагатимуться пережити те, що не є Божою волею для них. Очевидно, що співпраця в межах однієї помісної общини ускладниться. Навіть якщо лідери розглядають людину як віруючу у Христа, вони не повинні дозволяти їй вчити доктринам, котрі можуть викликати замішання в цьому зібранні.
Помісна церква повинна дійти згоди в доктринах, котрі впливають на спільне внутрішньообщинне життя і служіння. Церкві корисно мати письмовий виклад вчень, котрих вона дотримується. Доктрини не використовуються для того, щоб визначити, хто віруючий, а хто ні; натомість вони показують, які істини об'єднують цю групу віруючих для тісного і регулярного поклоніння та служіння.
Таїнства церкви
Ісус заповідав церкві два таїнства: їх можна також назвати священнодійствами.
Хрещення — це символ смерті і воскресіння Христа (До Римлян 6:3-4); свідчення, що віруючий ототожнює себе з Ісусом і переживає смерть для гріха і воскресіння до нового життя в Христі. Хрещення не робить людину спасенною, а розглядається як публічне свідчення навернення, що вже відбулося (Від Івана 3:7-8).
Хліболамання було запроваджене Ісусом під час Його останньої перед розп'яттям вечері з учнями (1 до Коринтян 11:23-25). Хліб і вино символізує Тіло і Кров Ісуса Христа, Котрий віддав Себе за наше спасіння [1]. Так само як їжа слугує для підтримки фізичного життя, ми залежимо від Його жертви в духовному житті (Від Івана 6:53-58).
Обидва таїнства можна назвати засобами набуття благодаті. Вони не діють автоматично, якщо їх виконувати без віри і послуху; це практичні дії, дані нам Богом, і якщо вони здійснюються з вірою, то є засобами отримання Божої благодаті.
► Назвіть цілі церкви.
[1]Зображення: «Вечеря Господня», робота фотографа Еллісон Естабрук, 14 жовтня 2022 року, зображення отримане з https://www.flickr.com/photos/sgc-library/52476662295/, ліцензоване під CC BY 4.0.
2. Спільне поклоніння в громаді (1 до Коринтян 14:26).
3. Збереження доктрин (1 Тимофію 3:15; Юди 1:3).
4. Фінансове забезпечення пасторів (1 Тимофію 5:17-18).
5. Делегування та підтримка місіонерів (Дії Апостолів 13:2-4; До Римлян 15:24).
6. Допомога членам церкви, що її потребують (До Римлян 12:13; 1 Тимофію 5:3).
7. Наставництво членів громади, котрі впали в гріх (1 до Коринтян 5:9-13).
8. Практика хрещення і Вечері Господньої (Від Матвія 28:19; 1 до Коринтян 11:23-26).
9. Скеровування віруючих до зрілості (До Ефесян 4:12-13).
10. Служіння потребам общини (До Галатів 6:10; До Ефесян 4:28; До Євреїв 13:16).
Більшість з зазначених вище завдань не можуть бути реалізовані індивідуально: щоб їх виконати, потрібно залежати від групи віруючих та структури управління.
Бог закликає кожного християнина присвятити себе помісній общині, що здійснює свою місію в світі; якщо людина не служить у церкві, вона не виконує своє призначення як частина тіла Христового.
[1]"Я не вірю, що Бог хоче, щоб наше церковне життя було зосереджене на будівлях і богослужіннях. Натомість, Бог хоче, щоб наші церкви - незалежно від того, якої форми набувають наші зібрання - були зосереджені на активному учнівстві, місії та прагненні до єдності".
-Френсіс Чан
Уникнення помилок: духовний індивідуалізм
Примітка для лідера групи: будь-хто з студентів може пояснити інформацію, що міститься в блоці, решті.
Деякі люди не присвячують себе помісній громаді: вони хочуть вільно відвідувати зібрання щонеділі. Такі християни не можуть допомогати в різних служіннях, названих в цьому уроці, тому що община не може покладатися на них. Вони не перебувають у взаєминах, що дозволяють реалізовувати духовну підзвітність, і не можуть допомогти комусь бути підзвітним. Якби всі віруючі були б такими, то не було б церков.
► Студенти повинні разом прочитати твердження віри щонайменше двічі.
Твердження віри
Христос створив одну святу вселенську церкву, яка проявляється як тіло Христа в помісних громадах. Церква дотримується апостольських доктрин і захищає істину, а також є Божою родиною і служить для виповнення будь-яких потреб. Община поклоняється Богові, несе Євангеліє світу і наставляє віруючих.
Урок 12. Завдання
(1) Завдання з вивчення уривка. Усім студентам слід запропонувати уривок з Писання (зі списку); до наступного уроку потрібно прочитати його і написати невеликий роздум про те, як він стосується теми уроку.
1 до Коринтян 5:1-13;
1 до Коринтян 6:1-8;
1 до Коринтян 12:14-31;
До Ефесян 4:11-16;
Якова 2:1-9.
(2) Тест: наступне заняття почнеться з тесту по уроку 12. Уважно вивчіть відповіді на питання під час підготовки.
(3) Завдання з викладання: не забувайте планувати та звітувати про свій позакласний час викладання.
Урок 12. Тест
(1) Коли почалася ера церкви?
(2) Чому церкву можна назвати апостольською?
(3) Назвіть чотири аспекти, на яких ґрунтується церква.
(4) Хто належить до вселенської церкви?
(5) Що означає поняття «помісна церква»?
(6) Що означав термін «католицька церква» на початку?
(7) Які дві речі лежать в основі єдності вселенської церкви?
(8) Чому для церкви корисно мати записані доктринальні положення?
SGC exists to equip rising Christian leaders around the world by providing free, high-quality theological resources. We gladly grant permission for you to print and distribute our courses under these simple guidelines:
No Changes – Course content must not be altered in any way.
No Profit Sales – Printed copies may not be sold for profit.
Free Use for Ministry – Churches, schools, and other training ministries may freely print and distribute copies—even if they charge tuition.
No Unauthorized Translations – Please contact us before translating any course into another language.
All materials remain the copyrighted property of Shepherds Global Classroom. We simply ask that you honor the integrity of the content and mission.