Lesson 3: Святість — це образ Бога в людині

Завдяки вивченню матеріалу цього заняття студенти повинні досягти таких цілей:

(1) Цінувати Божий план з відновлення Його образу в людині.

(2) Розуміти процеси, через які Бог відновлює Свій образ в нас.

(3) Дозволити Богу втілювати Його план зі щоденного преображення на образ Христа.

(4) Вивчити напам'ять 2 до Коринтян 3:17-18.

Це був найвеличніший день у житті Мойсея (Вихід 33:17-23). Він виріс в палаці фараона і зустрічав найвпливовіших людей світу. Але сьогодні Мойсей побачить Когось більшого за фараона: Він зустріне Яґве — Бога Авраама, Ісака та Якова.

Богом говорив до Мойсея з куща, що палав; він бачив, як Всевишній знищив армію фараона в Червоному морі, але сьогодні Мойсей побачить Бога ближче, ніж у пустелі чи біля Червоного моря.

Сьогодні Мойсей опинився в присутності Яґве, і у нього було тільки одне прохання: «Покажи мені славу Свою!». Бог сказав, що це неможливо: «Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити», — але Він виказав Мойсеєві особливу прихильність:

«Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі. І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду. А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме]»(Вихід 33:21-23).

Мойсей бачив лише невелику частину Божої слави, але, коли він повернувся до табору, його обличчя сяяло. Щоразу, коли він перебував у присутності Бога, «бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним» (Вихід 34:35). Обличчя Мойсея відображало славу Божу; він був людиною з сяючим лицем.

Ми були створені на Божий образ, щоб відображати Його славу. Хоча гріх пошкодив образ Бога в людині, Всевишній прагне відновити його в кожному віруючому. Бути святим — означає бути схожим на нашого Небесного Отця. Божа мета — відновити Свій образ в Своєму народі.

► Подумайте про християнина, котрий є прикладом святості. Які якості нашого Небесного Отця ви бачите в житті цієї людини?

[1]П'ятикнижжя демонструє нам святого Бога. Зважаючи на це, Всевишній закликає Свій народ до святості. Ми були створені, щоб бути схожими на нашого Небесного Отця та для життя в святості. Божа мета полягає в тому, щоб перетворити Своїх дітей на Свій образ.

Бути схожим на якусь людину — означає мати подібний образ. Ми були створені на образ Божий. Це не означає, що у Всевишнього таке саме обличчя; це значить, що наші душі були створені, щоб відображати Його природу. Так само, як дзеркало відбиває обличчя людини, ми відображаємо образ Бога.

Ми були створені, щоб проявляти ті самі якості, що і у Бога — чистоту та святість. Бути святим — означає відображати образ Божий. Бог велить Своїм дітям: «І будьте святі». Чому? «…бо святий Я» Ми живемо для того, щоб бути схожими на Нього (Левит 11:45; 1 Петра 1:16); ми були створені, щоб бути святим народом, а також бути схожими на нашого Небесного Отця.

Ми створені на образ Божий.

Кульмінація історії сотворіння — людина, в якій відтворився «образ Божий» (Буття 1:27). Все, чому дав життя Всевишній, було добре, але тільки людина була створена на Його образ та подобу, «славою й величчю Ти коронуєш» її»! (Псалом 8:6).

Людина наділена вічною цінністю завдяки цьому. Павло пише, що людина «образ і слава Бога» (1 до Коринтян 11:17); ми були створені, щоб відображати Божу славу.

Образ Бога в людині був спотворений через гріхопадіння.

Гріх зіпсував образ Божий в людині. У першому розділі книги Буття читаємо, що людина була створена «на образ Божий»; а в 6 розділі — що «кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі» (Буття 6:12). Людина настільки далеко відійшла від Божого плану, що «ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно» (Буття 6:5).

Слава, дана людині при сотворінні, перетворилася на сором та безчестя. Павло зображує картину того, що людина втратила, відвернувшись від Всевишнього до лжебогів: люди «славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини...» Внаслідок цього в посланні до Римлян сказано:

• «видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість»;

• «видав на пожадливість ганебну»;

• «видав їх Бог на розум перевернений».

Все це наслідки падіння. Через гріх слава людини обернулася ганьбою. Образ Божий був пошкоджений; людина більше не була схожа на свого Творця.

Образ Божий відновлюється в Його народі.

Однак Всевишній не залишив людину на самоті з проблемою. Жертви були засобом задоволення покарання за гріх та відновлення відносин між Богом і людиною, але мета Всевишнього набагато глибша: Він прагне зробити людину святою, як Він святий.

Божий намір полягає в тому, щоб сформувати нас на Його образ (До Римлян 8:29). У міру того, як образ Божий відновлюється в нас, сором гріха стирається, і ми знову починаємо являти Божу славу. Це одна з центральних тем Біблії:

• Ми були створені на образ Божий (Буття 1-2).

• Через гріх образ Бога в людині був пошкоджений (Буття 3).

• Починаючи з обіцянки спасителя в Бутті 3:15 і до кульмінації розвитку людської історії на небесах Бог буде відновлювати Свій образ в людині.

Іван обіцяв, що, якщо ми перебуватимемо у Христі, то, коли Він з'явиться, зможемо мати відвагу, щоб не бути засоромленими Ним під час Його приходу (1 Івана 2:28). Коли ми змінюємося на Його образ, то повертаємося до слави, яка була втрачена під час гріхопадіння. Наше безчестя усунене, і ми з упевненістю зустрічаємо Його пришестя. Коли ми зростаємо в образ Божий, то стаємо святими; подібно до того, як Бог святий, Його люди стають святими.

Ізраїль був покликаний являти образ Бога.

Бог закликав Ізраїль бути святим народом, щоб відновити Свій образ в ньому; Всевишній обрав його і відділив як Свій обраний народ, котрий має явити святість Господа серед інших народів.

Бог назвав Ізраїль «царством священиків»: «А ви станете Мені царством священиків та народом святим» (Вихід 19:6). Робота священика полягала в тому, щоб представляти Бога людям; місія Ізраїля — являти святу природу Бога всім народам. Щоб виконати це завдання, Ізраїль повинен був бути святим.

Коли народ був вірний Богові, він відображав Його святу природу та ставав дзеркалом Божої святості; навертаючись до ідолів, він віддзеркалював їхню гріховну суть і ставав її транслятором. Коли Ізраїль не був схожий на Бога, він не виконував свою місію в світі.

Церква покликана являти образ Бога.

У Новому Заповіті церква покликана бути Божим святим народом — «священством», котре представляє Бога світу.

«Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9).

Подібно до того, як Бог обрав Ізраїль, щоб явити Свій образ народам, Він вибрав церкву, щоб розповісти світу, що вони покликані із темряви до дивного світла Його. Через церкву Всевишній являє Свою природу тим, хто не знає Його. Для цього необхідно відображати образ Божий. Щоб виконати свою місію, церква повинна бути святою.

Коли церква вірна Богу, вона відображає Його святу природу; коли вона навертається до ідолів популярності, багатства і влади, то виглядає, як її кумири, віддзеркалюючи гріховну природу лжебогів. Коли церква не відображає Бога, вона не виконує свою місію в світі.

Образ Бога відновлюється в кожному віруючому.

Ми були створені, щоб бути схожими на нашого Небесного Отця, — на Божий образ, але він був пошкоджений гріхопадінням; він все ще є в нас (Буття 9:6), але його затьмарює гріх.

Уявіть, що людина, яка робить розкопки в Китаї, знаходить красиву старовинну вазу. Красу її спочатку не видно, адже вона покрита шаром бруду і пилу. Простий спостерігач може сказати: «Викинь її. Це марна річ!» — але експерт знає, що під брудом знаходиться прекрасний скарб.

Образ Божий в людині був пошкоджений гріхопадінням; він покритий пилом і брудом гріха, але Бог відновлює його в нас. «Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його» (До Римлян 8:29). Подібно до того, як Ісус схожий на Свого Отця, ми повинні бути подібні до Нього. Святість — це «богоподібність»; святість — це відновлення образу Бога в людині.

 «П'єта» Мікеланджело [2] — одна з найвідоміших скульптур в Італії. У 1972 році психічно хвора людина розбила скульптуру молотком. Скульптори місяцями працювали над усуненням заподіяної шкоди. Оскільки «П'єта» — справжня цінність, вони ретельно працювали, щоб відновити первісний образ. Сьогодні ви не зможете помітити, де скульптура була пошкоджена: вона відновлена у своїй первісній красі.

Гріх зіпсував найвизначніше творіння Бога і пошкодив образ Божий в людині. Оскільки людина цінна для Всевишнього, Він почав відновлювати Свій образ в ній. З моменту гріхопадіння і до цього часу Бог трудиться через Свою благодать, щоб повернути людство до його первісної краси; така Його мета.

Багато людей розуміють Євангеліє не у всій повноті. Воно полягає в такому:

1. Я був грішником.
2. Бог спас мене.
3. Я можу йти на небо.

Це Блага звістка, але це не все Євангеліє!

Добра новина відкриває нам вічний Божий задум:

1. Я був грішником.
2. Бог спас мене.
3. Бог відновлює Свій образ в мені.
4. На небі я «буду подібний Йому, бо буду бачити Його, як Він є» (1 Івана 3:2). Божа мета для Його народу буде досягнута.

[3]Хіба це не приголомшливо? Бог спас тебе, щоб ти став таким, як Він. Це краса святого життя. Як святий народ, ми преображуємося на образ Божий.

Бог звільнив ізраїльтян з Єгипту, щоб Він міг жити серед них у люблячих взаєминах. Всевишній визволив Ізраїль не для того, щоб він жив, як хананеї, а щоб вони могли стати такими, як Він.

Так само ми спасенні, щоб жити в близьких відносинах з Богом і бути зміненими на Його образ. Всевишній спас нас від гріха, щоб ми могли стати святими; оскільки Він святий, ми були створені, щоб відображати Його славу.

Деякі люди вважають, що свята людина обов'язково відповідатиме певному типу особистості. Згадайте свою відповідь на питання на початку цього уроку: «Подумайте про християнина, котрий є прикладом святості. Які якості нашого Небесного Отця ви бачите в житті цієї людини?» Чи описували Ви їх насамперед з точки зору особистісних якостей? Ми часто так робимо!

Однак, коли ми читаємо Новий Заповіт, то бачимо, що люди різних типів особистостей були присутні в день П'ятидесятниці, і всі вони були наповнені Духом Святим. Після сходження Духа Божого учні не були раптово змінені на інших людей; замість цього Бог працював через їхні природні характери, щоб досягти Своїх цілей у новий спосіб. Хома не перетворився за одну мить на яскраву оптимістичну людину; до своєї смерті він був, ймовірно, тихим інтровертом. Симон Петро не став миттю спокійною умиротвореною людиною, яка непомітно примостилася в кутку; навіть після П'ятидесятниці Петро був тим, хто рішуче заявляв: «Жадним способом, Господи!» (Дії Апостолів 11:8).

Бог створив кожного з нас унікальною особистістю. Освячення не руйнує цих особливостей: коли ми віддаємо себе Богу, Його образ сяє через нашу індивідуальність.

Чи може Божий образ сяяти через наші особистості?

Як це може виглядати в повсякденному житті? Відкрита товариська людина, котра повністю присвятила себе Богові, залишатиметься такою самою, як і раніше; сором'язлива людина, що уникає натовпу, найімовірніше, не зміниться, однак в обох випадках людина, що освячується, дозволяє Богові вдосконалити свою особистість у тих сферах, котрі не відображають Божий образ.

Дозвольте мені навести приклад. Пастори Гедеон і Марк — сильні особистості з твердими переконаннями; обидва були талановитими спікерами, вміли аргументовано підтримувати дискусію; обіймали керівні посади. В силу того, що вони були наділені такими якостями, траплялося, що іноді вони могли ображати інших своїми словами.

Ближче до кінця життя пастор Гедеон сказав мені: «Я ніколи не вибачаюся. Неважливо, що люди думають про мої висловлювання. Це їхня проблема, якщо вони мене неправильно зрозуміють. Я знаю, що моє серце праве!» Хоча серце Гедеона, можливо, було щирим, люди з церкви, де він був пастором, часто страждали від його слів. Він так і не навчився дозволяти образу Бога сяяти через свою особистість.

Пастор Марк також був сильним лідером, проте він відкрив для себе, що значить відображати образ Божий і навчився говорити: «Вибачте. Я сказав це надто емоційно», — та проявляти милосердя і справедливість; члени його церкви сказали: «Наш пастор ставився до нас, як Ісус».

Святість не змінює тип особистості людини; вона робить нас чутливими до голосу Святого Духа, коли Він говорить: «Ти маєш вибачитися, тому що був занадто емоційний».

Якщо ви належите до типу людей, які уникають публічності, святість не перетворить вас на товариську людину, яка любить бути в центрі уваги, однак вона спонукатиме вас відмовитися від сумнівів, коли Бог говорить: «Я хочу, щоб ти взяв відповідальність на себе і керував в цій ситуації».

Еверетт Кеттелл наводить три приклади, котрі ілюструють те, як сатана любить перекручувати наші природні схильності, щоб затьмарити образ Бога в нашому житті [1].

Приклад 1: їжа.

Голод — це природне бажання. Це можливо: приймати їжу «на славу Божу» (1 до Коринтян 10:31). Не потрібно шукати духовного досвіду, який усуне фізичний голод.

Однак у багатьох людей сатана спотворив цю природну потребу до стану обжерливості. Замість того, щоб задовольняти фізичні потреби організму, їжа стає способом задоволення егоїстичних нахилів.

Розв’язання ситуації з обжерливістю не в тому, щоб усунути радість від їжі; рішення даної проблеми — самоконтроль, який запобігає перетворенню природної потреби на щось небезпечне і навіть гріховне.

Приклад 2: чутливість.

Потім Еверетт Кеттелл наводить складніший приклад. Будь-яка людина з нормальними емоціями наділена деяким ступенем чутливості до образ і страждань. Це нормально і не гріховно, проте, якщо ми дозволимо їм перерости в жалість до себе, то станемо егоцентричними, і це буде обмежувати здатність ефективно служити Богу і відображати Його образ для інших.

Як і в попередній ситуації, рішення не в тому, щоб усунути всю емоційну чутливість і стати кам’яними щодо слів та дій інших людей; замість цього ми повинні навчитися відавати цю чутливість Богу і дозволяти Йому направляти і контролювати нашу реакцію на біль.

Приклад 3: язик.

Мабуть, чи не найскладніший приклад. Всі ми повинні користуватися язиком. Ми не можемо молитися: «Боже, будь ласка, викорінь мій язик», — однак не можна допускати, щоб він виходив з-під контролю.

Кеттелл наводить приклад місіонера, який часто був правий в своїх поглядах, але ранив інших надмірно емоційними словами. На конференції, темою якої було духовне життя, він сказав дещо, що зачепило багатьох присутніх. Вночі Бог показав йому, що його язик завдавав болю іншим людям.

Місіонер помолився, а потім пішов на ранкове зібрання, де він звернувся до людей: «Якби у мене були б проблеми з алкоголем, це було б легко. Я б позбувся спиртних напоїв — і ситуація була б вирішена. Але моя проблема — язик. Я не можу вирізати його на славу Божу, однак я присвятив свій язик Богу, і тепер вірю, що Святий Дух допоможе мені використовувати його на славу Господа».

Кеттелл вказує на дві помилки з такими проблемами:

1. Одна помилка полягає в тому, щоб говорити: «Я грішний і не можу контролювати свій язик. Я змушений продовжувати грішити, тому що Божа благодать недостатньо сильна, щоб вирішити мою проблему».

2. Інша помилка — в такому ході думок: «Я молився, щоб Бог зробив мене святим, тепер Він контролюватиме мій язик. Мені не потрібно нічого робити, щоб дисциплінувати себе; я просто буду довіряти Всевишньому».

Правильне ставлення в тому, щоб сказати: «Я віддав своє серце і підкорив свій язик Богу. Моє серце чисте, але я знаю, що все ще маю дисциплінувати свій язик. Я повинен думати, перш ніж говорити, приділяти час молитві, перш ніж про щось сказати, і, якщо я говорю занадто швидко, то повинен змиритися і покаятися». Свята людина швидко змириться перед скривдженим братом і покається перед ним (Від Матвія 5:23-24).

► У яких сферах існує небезпека для вас? Подумайте про природні бажання, які можуть призвести до гріховного ставлення чи поведінки. Наведіть приклад того, як це бажання іноді спричиняє виникнення проблем, а потім ілюстрацію того, як Бог допоміг вам дисциплінувати це бажання.

Як Бог формує особистість святої людини.

У міру того, як ми прагнемо відображати образ Божий в нашому житті, Всевишній трудиться різними способами, щоб перетворити нас на тих людей, якими Він хоче, щоб ми були. Подібно археологу, котрий знаходить в Китаї рідкісну вазу і ретельно полірує її, поки вона не заблищить, Бог з обережністю шліфує Своїх дітей, поки ми не засяємо і не почнемо віддзеркалювати Його образ.

Як Бог формує в Своєму народі Свій образ? На початку цього уроку ми побачили, що Мойсей відображав образ Божий. Погляд на життя цього лідера надасть нам деякі приклади того, як Бог формує нас.

На початку життя Мойсей не завжди відображав образ Бога. Його характер став причиною вбивства людини і міг перекреслити можливість принести користь Божому Царству (Вихід 2:11-15), проте Всевишній преобразив Мойсея в людину, найлагіднішу за всяку людину на землі (Числа 12:3). Мойсей впадав у відчай від певних ситуацій (Вихід 5:22-23), але Бог сформував його так, що він був вірний, щоб вести народ сорок років у пустелі. Як Бог змінив характер Мойсея?

(1) Бог використовує Своє слово, щоб формувати Своїх дітей на Свій образ.

Один з найбільш ефективних інструментів, які використовує Бог, — Його Слово. Коли ми зберігаємо Слово Боже в своїх серцях, Він використовує його, щоб направляти нас (Псалом 118:9-11). Оскільки Мойсей отримав Божий закон безпосередньо з руки Божої, він сформував його розуміння і характер.

Святі люди — це люди Слова; вони знають, що побачать в ньому природу Бога і дізнаються, як їхній характер повинен відображати Бога. Кожен видатний християнин в історії зростав в пізнанні Слова Божого.

(2) Всевишній використовує складні обставини, щоб формувати Своїх дітей на Свій образ.

Через вбивство єгиптянина Мойсей провів сорок років у пустелі. Багато разів він, напевно, думав: «Я втратив свій шанс і ніколи не зможу робити щось більше, ніж пасти овець». Але Бог використовував ці сорок років, щоб перетворити Мойсея на лідера.

Один з найбільш підбадьорливих для нас віршів — передбачення Ісусом зречення Петра. Христос попередив його: «...сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю», — але і підбадьорив: «Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя». Потім Він пообіцяв, що з (тимчасового) фіаско Петра Бог зробить добро: «...ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою» (Луки 22:31-32). Бог використовував навіть руйнівні обставини поразки Петра, щоб зробити його більш ефективним.

Святі люди довіряють Божому провидінню у важких обставинах. Вони вірять в написане в Посланні до Римлян 8:28, тому що хочуть жити, як сказано в Римлянам 8:29. Павло пише: «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре». Потім Він повідомляє нам «мету», яка досягається в життя Його дітей: «Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його».

Не все, що відбувається зі святою людиною, добре; але все, що відбувається, «допомагає на добре» для досягнення мети Бога — формування нас на образ Його Сина.

(3) Бог використовує людей, щоб формувати Своїх дітей на Свій образ.

Це може бути найскладнішим із трьох інструментів. Бог використовує людей, часто проблемних, щоб сформувати в нас Свій образ. Коли Мойсей втомився від важких обов'язків лідерства, Бог використовував його тестя Їтра (який навіть не був ізраїльтянином), щоб дати Мойсеєві пораду, яка зробила його більш ефективним (Вихід 18:1-27).

Ми можемо знову подивитися на Симона Петра. Завдяки спілкуванню з Іваном, а потім і через конфронтації з Павлом Петро все більше і більше формувався на образ Божий. Павло «виступив супроти нього», коли той ухилився і не жив згідно уроків, яким Дух навчив його щодо вживання їжі з язичниками (До Галатів 2:11). Як старший апостол, він, можливо, відчував себе принизливо. Петро йшов за Христом, коли Павло ще вбивав християн! Але апостол дозволив Богу діяти через Павла, щоб наблизити його до того, яким Бог хотів, щоб Петро був.

Святі люди дозволяють Богу діяти через інших людей, щоб сформувати свій характер на Його образ. Приповісті Соломона говорять: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Приповісті 27:17). Лезо сокири заточується від тертя об сталь; так само, коли люди взаємодіють один з одним, їх навички відгострюються.

Життя святості — це більше, ніж одного разу пережитий момент посвяти Богу; це щоденне перетворення на образ Божий. Коли ми підкоряємося Божій роботі в нашому житті, Він поступово формує нас на Свій образ. Це практичне життя святості.

Святе серце необхідне не тільки пасторам чи місіонерам; Бог хоче змінити кожного християнина на Свій образ. Френк Кросслі являв образ Божий в звичайному житті. Він не був проповідником; Кросслі володів корпорацією «двигуни Кросслі». Він не жив в печері далеко від спокус; він жив в Манчестері — великому промисловому місті.

Френк Кросслі був багатим бізнесменом з Англії (XIX століття). Незабаром після навернення він почув, як молода дівчина з Армії Спасіння свідчила про трансформуючу силу Святого Духа. Кросслі сказав своїй дружині: «Я хочу знати Бога так, як ця дівчина». Наступного вечора він повернувся і почав пошуки шляху здобуття чистого серця.

Після того, як Бог очистив його серце вірою, Кросслі хотів робити більше, ніж просто заробляти гроші: він вирішив стати проповідником. Кросслі зустрівся з генералом Вільямом Бутом з Армії Спасіння, але той мудро порадив йому продовжувати трудитися як бізнесмену. Генерал Бут вважав, що Френк Кросслі більш ефективно служитиме Богу через свій бізнес.

Містер Кросслі поставив собі питання: «Як я можу проявляти образ Бога в моєму повсякденному житті? Як Ісус ставився б до моїх службовців?» Він переніс свою фабрику в найбідніший район міста, щоб допомогти нужденним і ставився до своїх працівників, як до братів у Христі.

Френк Кросслі продемонстрував святе серце через христоподібний підхід до життя. День за днем містер Кросслі відображав образ Бога в своєму ставленні до інших людей. Бізнесмен-конкурент одного разу зустрівся з ним з приводу складного контракту. Пізніше він сказав: «Кросслі поставився до мене так, як зробив би це Ісус Христос». Цей колега по бізнесу побачив образ Бога у ньому.

Для цієї людини найважливішим питанням не була пристрасть до заробляння великих грошей: його основною турботою було те, чи схожий він на свого Небесного Отця, тому містер Кросслі являв образ Бога оточуючим його людям. Це святість.

Стислий огляд з усіх уроків

(1) Бути святим — означає відображати образ Бога.

(2) Образ Бога в людині був пошкоджений гріхом.

(3) Однією з центральних тем Біблії є відновлення Божого образу в людині.

(4) Вічна мета Бога — відновити в нас Свій образ.

(5) Коли Ізраїль був вірний Богові, він являв Його образ іншим народам.

(6) Коли церква вірна Богу, ми несемо Його образ світу навколо нас.

(7) Образ Божий в нас був пошкоджений гріхом, проте Бог трудиться в житті кожного віруючого, щоб змінити нас і зробити все більше схожими на Нього.

(8) Блага звістка Євангелія — це:

• Я був грішником.

• Бог спас мене.

• Бог відновлює Свій образ в мені.

• На небесах я буду, як Він, тому що побачу Його, як Він є.

(9) Бог трудиться, щоб сформувати Своїх дітей на Свій образ. Незалежно від особливостей нашої особистості Він хоче показати Себе через нас. Бог використовує Своє Слово, обставини життя та інших людей, щоб сформувати нас на Свій образ.

(1) Напишіть есе на 2-3 сторінки на тему: «Образ Бога в мені». Дайте відповідь на чотири питання:

• Якщо члени моєї сім'ї придивляться до мене, чи побачать вони образ Бога?

• Що помітять члени моєї сім'ї такого, що не схоже на образ Бога в мені?

• Які три практичних кроки я можу зробити, щоб відображати образ Бога в моєму житті?

• Які обставини або людей використовує Бог, щоб сформувати мене на Свій образ зараз?

(2) На початку наступного заняття процитуйте напам’ять 2 до Коринтян 3:17-18.